Алєна Філатава, Аляксандар Радзюк, Аляксандар Радзюк.... ARCHE. 2010, №12 (99)

Віталій Пономарьов ・ Серпень 2011
Паўстаньне 1863–1864 гг. і лёсы Беларусі

Тема чергового випуску «ARCHE» – маловідомі подробиці повстання проти російської влади, яке у 1863–1864 роках розгорнулося на білоруських, литовських, українських і польських землях.

Алєна Філатава аналізує різні відміни «Ідеї державности на білорусько-литовських землях у 1861–1864 рр.»: унітарна Польща у межах до першого поділу, автономія Литви у складі Речі Посполитої, федерація Польщі, Литви та Русі-України, незалежна Литва.

Аляксандар Радзюк публікує спогади учасника повстання Ігната Арамовіча «Марення» – своєрідний літопис партизанського руху на Гродненщині та Берестейщині у 1863–1864 роках. Мемуарист наголошує підтримку від місцевого люду, детально описує рейди, бої та побут повстанців, навіть наводить тексти їхніх пісень.

Андрей Кіштимав описує «Першу рейкову війну» – використання повстанцями щойно споруджених Варшавсько-Петербурзької та Ризько-Динабурзької залізниць для перевезення прокламацій, літератури, зброї, боєприпасів і самих вояків. Інсурґенти чинили і перші залізничні диверсії: нищили телеграф, обрізали дроти, псували локомотиви та пускали їх під укіс, спалювали мости, розбирали або замінювали металеві рейки дерев’яними, пофарбованими під метал.

Кілька розвідок оповідають про долі окремих учасників повстання – лікаря (Ян Тринковський, «Повстанець 1863 р. Антоній Санкевіч») або ксьондза (Зінаіда Антановіч, «У боротьбі за віру» – нарис про Антонія Пшияловського, якого за богослужіння для повстанців покарали шістьма роками каторги). Участі у повстанні священиків присвячено також іще одну, написану спільно Вольгою Гарбачовою статтю Антоновіч («Повстання 1863–1864 рр. у долі римокатолицького духовенства Білорусі»), а Валянціна Яновська розглянула історіографію теми «Християнське духовенство Білорусі у повстанні 1863–1864 рр.».

Вольга Гарбачова публікує 27 фотографій повстанців у супроводі докладної біографії кожного з них, а Алєсь Смалянчук коментує списки осіб, які потрапили під слідство за підозрою в участі у повстанні.

Аляксандар Радзюк досліджує «Репресивну політику царизму на білоруських землях у 1863–1864 рр.» на прикладі діяльности військових повітових адміністраторів у Гродненській губернії. До їхніх функцій належали не лише проведення військових операцій проти повстанців і пошуки їхніх баз, а й організація патрулювання, виявлення «неблагонадійних», проведення слідства, обшуків, арештів, винесення та виконання вироків і навіть стягнення штрафів за ношення жалоби чи забороненого одягу або вживання «не тієї» мови. Цей самий автор аналізує історію «Знищення шляхетських околиць на Гродненщині у 1863–1864 рр.» – тотальної депортації населення певних місцевостей на схід з одночасним руйнуванням їхніх садиб.

Валянціна Шавкапляс описує методи функціонування державної влади в умовах військового стану («Політичний режим у Білорусі у 60-х рр. XIX ст.»); Лілія Ковкель у статті «Конфіскація приватних книжкових колекцій на білоруських землях після повстання 1863 р.» розглядає таку от форму репресій; Алєна Сєрак аналізує «Процес етапування повстанців 1863–1864 рр. до Сибіру» та публікує документи, які реґламентували порядок перевезення арештантів і норми забезпечення їх одягом і взуттям. Двоє російських істориків дослідили перебування повстанців на засланні – Вячеслав Павлов на прикладі Казанської губернії, а Свєтлана Муліна – Західного Сибіру. Аляксандар Фядута зважує суспільний відгук на поезію Фьодора Тютчева «Його світлості князю А. А. Суворову», – в цьому написаному 8 листопада 1863 року вірші уславлено віленського генерал-губернатора Міхаіла Муравйова, який керував придушенням повстання і здобув прізвисько «Вішатель».

 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!