Валєрій Дубовський, Алєсь Смалянчук, Раман Цимберав... ARCHE, 2012, № 4 (115). Гуманітарны агляд II

Віталій Пономарьов ・ Червень 2012

Чергове число «ARCHE» склали огляди й рецензії гуманітарних видань, а відкривається журнал добіркою розмов із видавцями білоруської книги.

Валєрій Дубовський вважає, що у Білорусі гуманітарна література не білоруською мовою не матиме майбутнього. Алєсь Смалянчук ставить на карб білоруській державі великі зусилля, яких вона докладає, щоби знизити інтелектуальний рівень своїх громадян. Раман Цимберав говорить про велике зацікавлення читача книжками з історії Білорусі. Анатоль Тарас переконаний, що читач купуватиме книжки з білоруської історії, якщо вони не відтворюватимуть комуністичних мітів, якщо їх буде написано цікаво та з національних позицій і добре проілюстровано. Павєл Барковський убачає завдання видавців у тому, щоби культивувати мислення власною мовою. Фарид Берашед радить білоруським видавцям пропонувати закордонним читачам власне білоруський продукт. Натомість Валєр Булгакав уважає унікальною нішею для білоруських видавців саме переклад закордонної гуманістики на білоруські теми. А поки що Сяргей Астанковіч наводить промовисті цифри із видання «Історія білоруської книги»: упродовж 1942–1945 років у Білорусі 88% книг було видано білоруською мовою, натомість сьогодні такі книги складають 3,5% від кількости проданих у країні видань.

Раман Воранав у своєму аналізі «Історичної політики на пострадянському просторі» згадує, серед іншого, праці українських істориків Георгія Касьянова та Андрія Портнова, а також російських істориків Ґеннадія Бордюґова та Алєксєя Міллєра. Бордюґов, зокрема, обурювався згадками у шкільних підручниках, виданих в Узбекистані, про російських «колонізаторів», «шпигунів» і «загарбників», завзято критикував президента Віктора Ющенка за його увагу до операції «Вісла» та до Голодомору і протестував проти «шельмування» Георгіївського трактату (1783) у працях нинішніх грузинських істориків.

Кристина Кеп критикує книжку Вадима Кукушкіна «Із селян у робітники: українська та білоруська еміґрація з Російської імперії до Канади». У 1905–1914 роках близько 25 тисяч українських і 9 тисяч білоруських селян із Російської імперії та понад 110 тисяч українських селян з Австрійської імперії переїхали до Канади. Всі вони мріяли про власний ш маток землі у преріях, але тодішнє промислове піднесення втягнуло їх у ринок некваліфікованої робочої сили та перетворило на чорноробів, вуглекопів, рудокопів, ливарників і будівельників.

Дзмітрий Бадзєвіч рецензує книжку Мірослава Гроха «Наці . не виникають зненацька. Причини та передумови створення сучасних европейських націй», яку вважає підсумком його півстолітнього опрацювання теорії походження европейських націй. На думку чеського науковця, нації формуються «знизу» – внаслідок розгортання національних рухів. Людська спільнота стає нацією, коли усвідомлює свою належність до певного народу, за чіткими ознаками залучає до нього «і мертвих, і живих, і ненарожденних» і витворює власну історичну пам’ять – цю підвалину колективної ідентичности.

На завершення числа отець Сяргей Суриновіч робить порівняльний огляд трьох сучасних видань Старого та Нового Заповітів білоруською мовою: 1973 року – у перекладі Яна Станкевіча та Майсея Гітліна, 2002 – у перекладі Василя Сьомухі та 2012 – у перекладі отця Уладзіслава Чарнявського.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!