Ян Максімюк, Віталь Сіліцький, Аляксандар Батура.... ARCHE-Пачатак. 2005, № 3 (37)

Віталій Пономарьов ・ Серпень 2005

«Всупереч похмурим передбаченням, у першому півріччі 2005 року критичний часопис “ARCHE” і далі виходив безперервно», – констатує редакція, відкриваючи новий номер. У ньому аналітик білоруської служби Радіо «Свобода» Ян Максімюк («Розминка перед мордобоєм») аналізує щорічне послання Аляксандра Лукашенка до народу, в якому президент, між іншим, говорить про сучасні українські табори з вишколу білоруських революціонерів. Політолог Віталь Сіліцький у контексті дальшого поширення хвилі «кольорових революцій» пропонує всім диктаторам «найкращий засіб від демократичної революції – просто поважати норми демократії» («Остерігайся народу»). Він же, на противагу американському історикові ідей Тоні Джадту, який у статті «Європа супроти Америки» з’ясовує природу нинішнього атлантичного цивілізаційного розламу, показує дріб’язковість суперечностей у «вільному світі» у зіставленні з глобальними загрозами йому («Страхітливе майбутнє Заходу»).

Розмірковуючи над «Теорією та практикою імперського відродження», політолог Аляксандар Батура боронить Росію від тих правих західних аналітиків, які закидають їй прагнення відродити імперію. Кореспондент часопису «The Economist» Роберт Котрел пише про зовнішньополітичні тривоги керівництва країни, якою править «Імператор Путін». А американський історик Теодор Уікс аналізує імперську політику русифікації білорусів в останні півстоліття перед Першою світовою війною.

Пьотра Рудковський аналізує сучасну білоруську політику, Аляксандар Грицанав розглядає «Ігри номенклатурних розумів», що розбудовують ідеологію білоруської держави, а політолог Юри Ліхтаровіч наводить приклади ідеологізації білоруської науки.

Серед інших публікацій – стаття професора Принстонського Інституту Кліфорда Гірца «Що таке держава, коли не суверен?», лекції Ігара Бабкова для Білоруського Колеґіюму під назвою «Генеалогія білоруської ідеї», оповідь польської перекладачки Катажини Катинської про нездійснений намір Єжи Ґедройця надрукувати в «Культурі» переклади з білоруських поетів, нарис письменниці Алени Браво, яка пророкує білорусам «розширення простору боротьби» по-европейськи («Людина занадто слабка, щоб глянути в очі правді»), міркування студентки Натальки Хаританюк про «Бабкова постколоніяльного», ориґінальні та перекладені літературні твори.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!