Валєрія Касьцюгова, Віталь Сіліцький, Янав Палєський.... ARCHE-Пачатак. 2008, № 4 (67)

Віталій Пономарьов ・ Серпень 2008

Центральною публікацією «европейського» числа «ARCHE» є есей Віталя Сіліцького «До Білорусі через Европу. Логічний шлях російськомовних лібералів». Автор розглядає зміни у поглядах та настановах російськомовних інтелектуалів Білорусі впродовж останніх років як рух від виразно колоніяльних та промосковських ілюзій через проевропейський лібералізм і аж до проектів розбудови білоруської політичної нації та европеїзації Білорусі.

Дзяніс Мельянцов, запитуючи: «Навіщо Білорусі вступати до Европейського Союзу?», розглядає аргументи «за» і «проти» цього гіпотетичного вступу. Явген Мірановіч ставить питання «Чи потрібна Білорусь Европі?» і, розглянувши історію проблеми, доходить висновку, що з усієї Европи суверенна Білорусь найбільше потрібна Україні. Дзьмітрій Каренко простежує «Европейську перспективу Білорусі: необхідність комунікації та пошуку спільних засад» і вбачає її у політиці громадянського інклюзивного націоналізму. Улад Навіцький («Постсовєтські теоретики у вирі інтелектуальної глобалізації») з’ясовує, як ідея Европи допомагає білоруським інтелектуалам дистанціюватися від режиму Лукашенка. А Аляксєй Бацюков в «Есеїпро білорусів» доводить: саме на білорусах европейський світ зійшовся клином, – хоч і визнає, що на такий почесний статус можуть претендувати й українці.

Валєрія Касьцюгова, Віталь Сіліцький, Янав Палєський та Валєр Булгакав за «круглим столом» під назвою «Блеф як товар шантажистської держави» обговорюють політику білоруської влади щодо США та ЕС. Пьотра Рудковський («Нові обличчя ненависної опозиції») досліджує найчастіше вживані білоруськими державними пропаґандистами «чорні» леґенди про опозицію.

Алєсь Пашкевіч («Планка для білоруських істориків нової ґенерації?») пише про участь білорусів у польському війську упродовж 1918–1945 років, Андрей Пачобут – про «Польський спротив (1939–1954) очима білоруських істориків», а Анатоль Сідаревіч – про «Уряди БНР та кабінет Романа Скірмунта».

Пірет Ехін оглядає «Політичну підтримку в країнах Балтії (1993–2004)». Павал Усав пише про «Три концепції білоруської національної ідентичности»: «відродженську», «московсько-ліберальну» та «креольську» (власне, провладну), – наголошуючи на невизначеності межі між двома останніми. Ендрю Вілсон, проаналізувавши «Кремлівську операцію “Спадкоємець 2.0”», застерігає, що західним лідерам не варто повторювати свої помилки щодо Путіна і вітати президента Медведєва як «нове обличчя Росії».

У розділі «Література» вміщено першу частину роману Любка Дереша «Культ» у перекладі Мариї Мартисевіч.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!