Іван Франко. Баляди і розкази

Степан Захаркін ・ Листопад 2008
Львів: 2007.

Перевидання дебютної книжки Івана Франка – збірки поезій «Баляди і розкази», яке підготували молоді львівські франкознавці Богдан Тихолоз і Мирослава Ізбенко, є однією з найважливіших публікацій, що з’явилися в Україні з нагоди Франкового ювілею 2006 року. Важко повірити, але це перше академічне видання творів класика української літератури за 80 років наукового освоєння його доробку – й цей промовистий факт набагато точніше характеризує реальний стан нашого франкознавства, ніж усі ювілейні «підсумки та перспективи». Проте франкознавчою проблематикою значення цієї книжки не вичерпується – у багатьох аспектах вона може правити за взірець наукового видання літературної пам’ятки взагалі.

Перше, що привертає увагу в книжці, – філіґранне підготування тексту. Крім транслітерації засобами сучасної графіки (що передає особливості Франкової мови без спотворень, властивих Зібранню творів у 50 томах), тут репринтно відтворено винятково рідкісний першодрук збірки (Львів, 1876), репродуковано збережені автографи віршів, що ввійшли до неї, й подано скрупульозне зведення різночитань і варіянтів (аж до суто правописних), які містяться в рукописних джерелах і прижиттєвих публікаціях творів. (Нагадаю, що відповідного розділу, котрий є неодмінним атрибутом академічного видання, у 50-томнику не було взагалі.)

Розлогу вступну статтю Богдана Тихолоза вирізняє широта охоплення матеріялу й новизна інтерпретацій. Дослідник аналізує збірку «Баляди і розкази» в найрізноманітніших аспектах і контекстах (стиль, жанрова природа, поетика, місце у Франковій творчості тощо), виявляючи неабияку винахідливість у відчитуванні її прихованих сенсів. У статті, зокрема, вперше висловлено переконливу гіпотезу про генетичний зв’язок юнацької книжки Франка з раннім поетичним циклом Міцкевіча «Балади і романси». Статтю доповнюють широкі коментарі, де, поряд із поясненням історичних реалій, багато уваги приділено текстологічним питанням й історико-літературному контекстові збірки, зокрема літературним джерелам ранньої творчости Франка.

Перевидання «Баляд і розказів» ставить перед видавцями й коментаторами Франкової спадщини нову високу планку, долати яку було б дуже й дуже непросто навіть за наявности в Україні належного рівня наукової та видавничої культури. Як відповість українське франкознавство на цей виклик – покаже час.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!