Складальнік Казімір Камейша. Беларуская эпіграма

В'ячеслав Левицький ・ Червень 2017
Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2013.

Максімові Танку заважає відпочивати співачка Дездемона Пятровна. Кандрат Крапіва насміхається над неквапним перебігом роботи в колеґ. Васіль Вітка взагалі береться писати «доўгабародна», як Ригор Барадулін. Ці та інші перипетії з літературного побуту Білорусі висвітлено в міні-антології, яку підготував Казімір Камєйша.

Упорядник згрупував твори новітньої словесности в чотири розділи. Чітко атрибутовані епіграми доповнюються поезіями невідомих авторів, а після автоепіграм уміщено декілька гумористичних віршів. Низку текстів оприлюднено вперше. Єднальними ланками між усіма ними є коментарі, викладені в есеїстичній стилістиці. Запропонована структура здається не вельми чіткою, насамперед у жанровому аспекті. Не завжди можна збагнути, на якій підставі укладач відмежовує власне епіграму від жартівливої параболи. Але доводиться визнати: така риса мало перешкоджає читацькому сприйняттю комічних суджень із вуст різнокаліберних митців. Камєйша визначив дієвий критерій добору віршів — влучність, помножена на відносно малу кількість трюїзмів.

Завдяки тематиці книжки відкриваються раптові ракурси на класиків. Наприклад, хист чутливого гумориста вияскравлено в Якуба Коласа. Письменник глумливо простежує спорідненість між Пятрусями: Глєбкою і Бровкою. Він відважно іронізує із власної хвороби. Народний поет Білорусі також із легкою заздрістю відгукується про іншого народного поета, Янку Купалу, який на курорті омивається в нарзані.

До речі, купання Янки Купали варто зарахувати до улюблених сюжетів-насмішок (про цю водну процедуру йшлося ще в присвяті Максіма Багдановіча). Більш комічними, очевидно, мислилися тільки реальніші, хоча вразливіші художні успіхи Цішки Гартного (епіграми Андрея Алєксандровіча й Кандрата Крапіви).

Інший поширений прийом білоруських гумористів — обігрування прізвищ. Поза конкуренцією тут Пімєн Панчанка, який «закріпив» колеґ за спеціяльними творчими комісіями. Згідно з проєктом, справами науки мусить перейматися Мазго, нафтовидобутку — Буравкін, моралі — Сяміжон і так далі.

Упорядникові можна було б дорікнути за відсутність у виданні творів Андрея Хадановіча, Сяргея Прилуцького й узагалі поетів, молодших за Едуарда Акуліна. Утім, краще завершити самоіронічно: у білорусів уже з’явилася пристойна антологія епіграми, а українці, замість укладання своєї, розмінюються на критику. Чим не привід для чергової епіграми?

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!