Ірина Мироненко, Олег Чорногуз, Віктор Полянецький.... Березіль. 2005, № 12

Юлія Стахівська ・ Лютий 2006

Підсумковою «Хронікою-2005» розпочинається грудневий випуск «Березоля». Ірина Мироненко начерково знайомить читачів із подіями падолиста «по-харківськи». Ця «листопадова притча» плавно перетікає в інтерв’ю з головою Харківської обласної державної адміністрації Василем Третецьким. За промовистим заголовком «Я не знаю жодної людини, яка б не хотіла жити краще» прочитується запитання складного політичного клімату Післямайдання.

Тих, кому близька гостросатирична проза, зацікавить текст «Дари пігмеїв» Олега Чорногуза (в числі вміщено закінчення). На «срібний сплеск» скидається новела Віктора Полянецького «Приглушило» з невичерпною темою кохання та зради.

Олександр Муратов у тексті, що вельми нагадує дружню бесіду на режисерській кухні, розповідає про (не)заанґажованість сучасної літератури, білінґвізм, «наукослів’я режисерів» і культ лінивства.

Вузлові слова: «Щоденник», резерви, сталінізм, коріння, вкупі з ключовими іменами Довженка, Рильського, Тичини, Хвильового та Грушевського репрезентують одинадцяту «порцію» «Імпресій та медитацій» Володимира Базилевського.

У критичній статті Людмили Таран «відтворено цілісність» розуміння «Інопланетянки» Оксани Забужко. Йдеться про унікальність теми, висвітленої в нашій літературі: ідею самоцінности жіночої особистости, розвиток жіночого творчого начала, «його формування в абстрактній людині, пошуки нею автентичности та ідентичности».

Поезію представлено як молодим, так і «вистояним». Камерність лірики Наталки Поклад межує з акварельними мотивами її «Вересневих туманів». А гурток літературної творчости «Зав’язь» під керівництвом Ольги Тараненко представляє «особисте і соціяльне» Юлії Максименко, «виноградну істину думок» Насті Янковської, хисткі світи Антоніни Тимченко та «соснові сни» Олени Якименко.

Заторкуючи тему поезії, варто було би звернутися до об’єкта рубрики «Роздуми над прочитаним». Цього разу тут мовиться про «Історію культури початку століття» Сергія Жадана. «Системою дзеркал, розташованих, щоправда, таким чином, щоби нічого не можна було побачити», – процитувавши автора, назвав Ігор Котик вірші «українського Рембо».

Тему «українських німців» розкриває Володимир Кашка, знайомлячи читачів із «Джерельцем на Лукавцях» Валентини Котлобулатової. Епістолярну спадщину представлено приватним листуванням Ярослава Туркала, сповненим неординарними елементами біографії, та листами Аркадія Казки до Василя Мисика.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!