Малколм Бредбері. Британський роман Нового часу

Роксоляна Свято ・ Квітень 2012
Київ: Ксенія Сладкевич, 2011.
Переклад з англійської Віктора Дмитрука

Малколм Бредбері (1932–2000) написав це авторитетне дослідження історії британської літератури XX століття 1993 року, і майже одразу книжка стала неодмінною лектурою для кожного, хто вивчає цей період британської прози. А завдяки стильовій майстерності автора й «незаакадемізованості» викладу монографія здобула неабияку прихильність не лише фахівців-дослідників, а й читацького загалу. Бредбері, букерівський лавреат, який десятиліттями успішно поєднував кар’єру академічного літературознавця, університетського професора та доволі популярного письменника і сценариста (йому належать романи «Історична особистість», «Професор Кримінале» та інші), зумів надати літературознавчому дослідженню майже романних рис: увів наскрізний «персонаж» (той-таки британський роман як центральний жанр новочасної літератури), створив колізію (постійні коливання цього жанру між реалістичною традицією та модерним експериментуванням), а також збагатив його численними головними та другорядними сюжетними лініями.

Водночас оця незвичайна «фабульна» та концепційна стрункість убезпечує автора від звинувачень у надмірній метанаративності, а тим паче від закидів щодо браку конкретики. Тримаючи в полі зору десятки письменників і сотні романів, за відправний пункт усіх міркувань Бредбері завжди бере конкретний літературний текст і аналізує його на всіх можливих рівнях.

Вибудована за хронологічним принципом, монографія містить сім розділів, що охоплюють період від 1870-х до 1990-х років: від початку занепаду вікторіянської традиції до після-постмодерної ситуації в британській прозі (цілком передбачувано дослідник уникає згадок про власні твори). Водночас література для Бредбері завжди є елементом ширшої картини, тому кожен розділ автор починає невеликим вступом, окреслюючи в ньому загальну історичну, мистецьку і, нарешті, власне літературну ситуацію. А щоб не виникало відчуття відірваности Британії від решти світу, часто апелює і до того, що діялося в описуваний період у літературі, мистецтві та соціяльно-політичному житті різних европейських і неевропейських країн.

Наприкінці монографії дослідник подає чималий список авторів і романів, що їх він уважає найцікавішими, – і вже навіть самий цей додаток може стати добрим путівником по історії британської літератури XX століття.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!