Тетяна Філевська. Дмитро Горбачов. Случаї

Олег Коцарев ・ Квітень 2019
Київ: Артбук, 2017.
Аванґард для Горбачова є не тільки самодостатнім об’єктом естетичного інтересу. Він трактує його як своєрідний знак повноформатности, різноманіття, самодостатности, «повноцінности» української культури як такої і послідовно обстоює ці її якості.
212 переглядів

Марина Абрамович. Пройти крізь стіни

Вадим Мірошниченко ・ Грудень 2018
Київ: ArtHuss, 2018.
Переклад з англійської Олександра Михеда
Як зазначав бельгійський художній критик і теоретик Тьєрі де Дюв, аби мистецтво існувало в певній культурній формації, варто зважати на чотири умови: об’єкт, автор, публіка, інституційне місце (ґалерея, музей тощо). Перформанс не те що руйнує цю модель, але надає їй розкутішого трактування: головною дійовою особою стає тіло художника, тобто об’єкт не є чимось тотально відстороненим; якщо тіло художника — це об’єкт, то ми часто споглядаємо поєднання об’єкта й автора.
389 переглядів

Іда Фінк. Подорож

Юлія Ємець-Доброносова ・ Серпень 2018
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
Переклад з польської Наталки Римської
Антропологічно і психологічно різні дівчата, із підробними документами – польки, що їдуть на примусові роботи, переміщуються на захід до Німеччини. Декілька разів уникають ув’язнення або відправлення до таборів смерти, двічі їх викривають, двічі вони змушені тікати, ночувати в лісі-полі, переховуватися.
552 переглядів

Поліна Жеребцова. Осляче поріддя

Юлія Стахівська ・ Квітень 2018
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
Переклад з російської Оксани Думанської
«Осляче поріддя» – це прізвисько героїні, що його їй дала мати, досить ексцентрична жінка, яка «визнавала дітей, що прийшли в цей світ, трьома поріддями: ангельським, чортовим охвістям, ослячим». Як бачимо, останнє – найважче, бо поєднує в собі, за словами авторки, упертість, справедливість і відчайдушність.
637 переглядів

Прімо Леві. Чи це людина

Галя Василенко ・ Листопад 2017
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
Переклала з італійської Мар’яна Прокопович
Чи доречне використання слова «людина» в історії про Авшвіц? Чи можливо вписати «людське» в периметр, обмежений колючим дротом і увінчаний написом «Arbeit macht Frei»? Чи справедливо з нашого боку піддавати сумніву людяність лише нацистів і не завважити того, у що перетворилися мільйони в’язнів не те що за роки — за години перебування в таборах? Примо Леві пише, що він став «одним із них» — одним із невиразно сірого гурту похилих і знеособлених постатей — уже за декілька годин по тому, як зійшов із вагона на вході до Авшвіца.
941 переглядів

Ирина Малышко. Война маленького человека

Володимир Шелухін ・ Червень 2017
Харьков: Фолио, 2016.
Індивідуальну історію індивідуального поневіряння помножено на мільйон. Однак, попри назву й тематику, — це не «книжка про війну», а книжка про сум’яття, пошук, втрату дому та повернення до себе. Це твір про ідентичність, пошук власного «Я».
833 переглядів

Упорядниця Раїса Мовчан. Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років

Ростислав Загорулько ・ Червень 2017
Київ: Кліо, 2015.
Упорядниця Раїса Мовчан вбачає у збірнику «своєрідне продовження вже закріпленої нашими класиками традиції жанру автобіографії, що її започаткував Ілля Турчиновський» у XVIII столітті. І припускає, що в читачів він викличе асоціяції з книжкою «Самі про себе. Автобіографії видатних українців ХІХ-го століття», яку уклав і видав Юрій Луцький 1989 року в Нью-Йорку.
899 переглядів

Йосиф Сліпий. Спомини

Віктор Крупина ・ Березень 2017
Львів: Видавництво УКУ, 2014.
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
558 переглядів

Павло Скоропадський. Спогади: кінець 1917 — грудень 1918

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Київ: Наш формат, 2016.
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий історичний момент, коли вони дуже на часі — тодішні реалії надто перегукуються із сьогоденням.
1721 переглядів

Єжи Ґєдройць. Автобіографія у чотири руки

Оксана Олійник ・ Лютий 2017
Київ: Дух і Літера, 2015.
Упорядкування та післямова Кшиштофа Пом’яна. Переклад з польської Лесі Лисенко
Журналістика, громадська та політична робота, служба в державних органах, відносини Польщі із сусідніми країнами, пошуки спільної мови з усіма національностями, численні контакти з діячами Польщі та міжнародних організацій — все це цікавило Єжи Ґедройця від середини 1920-х років. У своїй діяльності він поєднував особисті зв’язки і схильність допомагати людям без жодного власного інтересу; революційність — із прихильністю до закону; мав найголовнішу рису успішного політика — вміння поводитися з людьми.
694 переглядів