Олесь Ільченко. Збирачі туманів. Суб’єктивні нотатки з київського життя

Олег Сидор-Гібелинда ・ Березень 2019
Київ: Комора, 2017.
Підзаголовок книжки українського автора, перу якого належать понад тридцять книжок, не обманює: нотатки справді дуже суб’єктивні, аж химерні (назва одного з текстів, а саме «Будинку з химерами», здається емблематичною). Олесь Ільченко описує абсолютно втрачену реальність — втрачену, на жаль, не для одного автора, який від 2011 року мешкає в Женеві, а й для всіх нас, кому доводиться бути носіями, жертвами чи свідками (руйнації) київського життя, від якого залишилися крихти.
293 переглядів

Листування о. Любомира Гузара з матір’ю. Найдорожча Мамусю!

・ Грудень 2018
Львів: Видавництво УКУ, 2018.
До книжки ввійшло листування тоді ще священика Любомира Гузара із матір’ю, Ростиславою Гузар, і почасти його листування із сестрою Мартою Василькевич та її чоловіком Зеноном за 1975–1992 роки. Останній лист, уміщений у виданні, — це подячний лист о. Любомира Гузара до о. Севастіяна Сабола, духівника Ростислави Гузар, за духовний супровід його матері і за приготування її до відходу. Листування впорядкувала Марія Рипан (Василькевич), племінниця владики Любомира Гузара, за згодою Блаженнішого, яку отримала в січні 2017 року.
190 переглядів

Валентина Прокіп (Савчук) (упор., передм.). Леся Українка. Листи 1898–1902

Ярослава Тимощук ・ Лютий 2018
Київ: Комора, 2017.
Леся Українка мандрує Німеччиною, Італією, Швайцарією. Вона заощаджує на вбраннях, проте дістає абонемент на книжки й періодику з европейських бібліотек. Її листи із Сан-Ремо та Берліна рясніють іноземними словосполуками: Леся Українка вивчає італійську, перекладає Гайне, Метерлінка та мріє приєднати українську літературу до европейського культурного поля.
775 переглядів

Роман Кофман, Свєтлана Алєксієвіч.... Єгупець. № 20

Євгенія Гринь ・ Серпень 2016
Київ: Дух і Літера , 2011.
Прозові твори у цьому числі часопису – це три різні погляди на свій народ і свою країну «зі сторони», з-за кордону. В іронічній і глибоко філософській «Пасторальній симфонії» український дириґент Роман Кофман оповідає про своє особисте сприйняття Німеччини, де він протягом п’яти років очолює Бонський симфонічний оркестр, і паралельно викладає історію оркестру, створеного під час війни в нацистському концтаборі.
524 переглядів

Йоган Бьоше. «Люба моя Еллі!…» Листи, світлини та документи німецького чиновника з окупованого Іванкова (1942–1943 рр.)

Юлія Бентя ・ Січень 2016
Київ: Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність», 2012.
Переклали Оксана Николайчук, Любов Сочка
Понад триста листів і півтори сотні світлин Йогана Бьоше, чиновника цивільної адміністрації, який у 1942–1943 роках був референтом керівника із сільськогосподарських справ в Іванківському ґебітскомісаріяті, оприлюднили його нащадки. Ці історичні документи, як зазначають упорядники, розповідають «про буденний, негероїчний бік війни, тобто “історію знизу”», «погляд звичайної людини на події світового конфлікту». Це погляд «іншої сторони».
670 переглядів

Омелян Пріцак, Юрій Луцький. Colloquia Epistolaria

Оксана Олійник ・ Серпень 2015
Харків: Акта, 2014.
Публікація, текстологічне опрацювання і коментарі Ольги Лучук
Видання знайомить читачів із листуванням історика, сходознавця, засновника та директора Українського наукового інституту Гарвардського університету Омеляна Пріцака (1919–2006) та літературознавця, директора Канадського інституту українських студій у 1976–1982 роках, перекладача української літератури Юрія Луцького (1919–2001).
392 переглядів

Галина Мокреева. Статьи, письма, воспоминания

Юлія Бентя ・ Лютий 2015
Київ: Дух і Літера, 2013.
Составитель Игорь Блажков
За інших обставин доля доньки київського письменника Юрія Мокрієва (написання їхніх прізвищ за документами не збігається) могла би скластися інакше. 1955 року вона закінчила Київську музичну десятирічку, де була однією з найкращих учениць.
817 переглядів

Упорядник В’ячеслав Станіславський. Листи Івана Мазепи. Том 2. 1691–1700

Василь Кононенко ・ Жовтень 2013
Київ: Інститут історії України НАН України, 2010.
Листи Івана Мазепи істотно розширюють наші знання про участь Гетьманщини у війні Російської держави з Османською імперією у 1686–1700 роках, про вступ Війська Запорозького у протистояння зі Швецією, відносини між Гетьманщиною та Річчю Посполитою, взаємини гетьманського уряду із Запорозькою Січчю в 1691–1694 роках, внутрішню та зовнішню політику гетьманського уряду, церковні й освітні справи, розвиток торгівлі.
401 переглядів

Лявон Юревіч, Наталля Гардзієнка, Янка Запруднік... . Запісы Беларускага інстытуту навукі і мастацтва

Сергій Гірік ・ Квітень 2013
Нью-Ёрк, Менск: 2010.
Том 33
33-й випуск «Запісаў» Білоруського інституту науки і мистецтва (БІНіМ), як це вже стало звичним для цього видання протягом останніх років, є тематичним. Його присвячено жанрові епістолярію взагалі і зокрема епістолярію білоруської еміґрації як особливо важливому джерелу з її історії.
364 переглядів

Іван Світличний. Голос доби

Маргарита Єгорченко ・ Червень 2010
Книга перша: Листи з «Парнасу» (Київ: Сфера, 2001); Книга друга (Київ: Сфера, 2008)
Двокнижжя листів, хоч і опубліковане з великою перервою, є цілком цілісним зібранням епістолярної спадщини одного з чільних речників українського шістдесятництва – критика, поета, літературознавця, правозахисника Івана Світличного.
541 переглядів