Павло Скоропадський. Спогади: кінець 1917 — грудень 1918

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Київ: Наш формат, 2016.
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий історичний момент, коли вони дуже на часі — тодішні реалії надто перегукуються із сьогоденням.
1509 переглядів

Сергій Єфремов. Публіцистика революційної доби (1917–1920 рр.)

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2017
Київ: Дух і Літера, 2014.
У двох томах
У виданні представлено понад вісімсот написаних упродовж березня 1917-го — травня 1920 року газетних статтей Єфремова, які відображають його ставлення до тогочасних подій, проблем революційного життя. Усі тексти друкувалися в газеті «Нова рада», яка у 1919–1920 роках під тиском обставин змушена була декілька разів змінити назву: виходила як «Рада», «Промінь» та «Громадське слово».
1012 переглядів

Tomasz Stryjek. Ukraina przed końcem Historii. Szkice o polityce państw wobec pamięci

Дмитро Шевчук ・ Січень 2017
Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar Społka z o. o. & Instytut Studiow Politycznych PAN, 2014.
Якщо Україна обере проевропейський шлях розвитку, переконує автор, неминуче постане проблема узгодження історичних цінностей із европейськими, що утвердилися після 1945 року.
448 переглядів

Микола Рябчук, Андраш Рац та ін. Беларусь на авансцэне Еўразіі: паміж Масквой і Кіевам. Belarus on the Forefront of Eurasia: between Moscow and Kyiv

Богдан Завітій ・ Листопад 2016
Warszawa: Dom Wydawniczy Elipsa, 2014.
До збірника ввійшли матеріяли однойменної міжнародної конференції, яка відбулася 2014 року у Варшаві. Її зорганізував Центр білоруських досліджень при Інституті громадянського простору й публічної політики Університету Лазарського — однієї з найвідоміших польських недержавних вищих шкіл. Тему конференції, що відбувалася вшосте, продиктували тогочасні події в Україні: тільки-но відбулася Революція Гідности, Росія анексувала Крим і розпочала аґресію на Донбасі. Які наслідки ці події матимуть для Білорусі? Чи вплинуть вони — і як саме — на розвиток громадянського суспільства в країні?
435 переглядів

Наталя Сліж, Алег Ліцкевіч.... ARCHE. Гарадзенскі міленіум

Максим Карповець ・ Вересень 2016
2014, № 11
Число зосереджено на феномені Гродна — чи не найважливішого білоруського міста з погляду архітектури та історичної пам’яті. Як зазначає в передмові Наталя Сліж, детальне вивчення окремого реґіону дає можливість виявити і локальні тенденції, і особливості перебігу глобальних історичних процесів у ньому. Тому завдання числа — оприявнити історичні макропроцеси на тлі міста і розгорнути невідомі сторінки його життя, зокрема з досі не розкритих архівів.
544 переглядів

Микола Рябчук. Каміння й Сізіф: Літературні есеї

Ганна Протасова ・ Серпень 2016
Харків: Акта, 2016.
У книжці зібрано літературно-критичні та есеїстичні нариси Миколи Рябчука, більшість із яких побачили світ в українській періодиці майже двадцять років тому (газета «День», часописи «Критика» і «Сучасність», «Всесвіт» і «Березіль» тощо). Порівняно невелику частину текстів датовано 2000-ми роками, а хронологічно найближчою до сьогоднішнього дня є розвідка про есеїстику Кшиштофа Чижевського «Людина пограниччя» (2013). Утім, попри досить велику часову дистанцію, Рябчукові статті другої половини 1990-х років прочитуються як цілком суголосні сьогоденню.
1065 переглядів

Карл-Германн Флах. Влада і злиденність преси

Юлія Ємець-Доброносова ・ Серпень 2016
Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2015.
Переклад з німецької Віталія Климченка
Текст Карла-Германа Фляха просякнуто патосом утвердження лібералізму. Автор базується на тому, що владу преси часто переоцінюють, а її злиденність недооцінюють. На початку книжки є промовиста думка, що преса не працює в безповітряному просторі, а наприкінці — про потребу людини в ідеалах, але не обов’язково в ілюзіях. За зізнанням Фляха, він писав книжку не лише для загалу, але й для журналістів, щоб звернути їхню увагу на загрози і загострити в них усвідомлення відповідальности.
683 переглядів

Роман Кофман, Свєтлана Алєксієвіч.... Єгупець. № 20

Євгенія Гринь ・ Серпень 2016
Київ: Дух і Літера , 2011.
Прозові твори у цьому числі часопису – це три різні погляди на свій народ і свою країну «зі сторони», з-за кордону. В іронічній і глибоко філософській «Пасторальній симфонії» український дириґент Роман Кофман оповідає про своє особисте сприйняття Німеччини, де він протягом п’яти років очолює Бонський симфонічний оркестр, і паралельно викладає історію оркестру, створеного під час війни в нацистському концтаборі.
524 переглядів

Віторіо Страда, Ганс Оверслоот.... Вторая навигация. Альманах. Выпуск 10

Володимир Верлока ・ Серпень 2016
Мюнхен, Харьков: Права людини, 2010.
Редаґований у Мюнхені альманах «Друга навіґація» є збіркою публіцистичних, філософських і культурологічних праць російських та европейських авторів, а також росіян-еміґрантів, – а надруковано його в Харкові. Втім, навряд чи внаслідок ідеологічних умов, що панують у теперішній Росії. «Неблагонадійности» цього видання не варто перебільшувати. Виразну політичну спрямованість мають лише два перші з публікованих у ньому матеріялів, та й то надміру революційними їх не назвеш.
426 переглядів

Лявон Юревіч та інші. Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 36

Сергій Гірік ・ Липень 2016
Нью-Йорк — Менск: 2013.
Археографічне видання присвячено темі «Білорусознавчих колекцій» із традиційним ухилом у дослідження зарубіжної білорусистики. Відкривають том програмні доповіді Наталлі Гардзієнки й Вітавта Кіпеля про сучасний стан білоруської еміґрації та проблеми її дослідження, прочитані на VI З’їзді білорусів світу в Мінську (2013 рік). Добірку тематичних матеріялів відкриває ґрунтовна розвідка Гардзієнки «Ма
401 переглядів