Валерій Старков. Традиційна ігрова культура населення України

Світлана Хутка ・ Березень 2012
Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2009.
Книжку історика Валерія Старкова склали пів сотні написаних за двадцять років розвідок про ігрову культуру людности, що мешкала на території сучасної України. Зібраним під одну обкладинку працям, ґрунтованим на ідеях Йогана Гейзинґи (на що вказує у вступному слові Всеволод Наулко), властиві широкий тематичний і хронологічний засяг: від античних часів крізь епоху Київської Русі аж до XX століття.
432 переглядів

Наталля Сліж, Ганна Павловська, Вольга Сабалєвська.... ARCHE

Віталій Пономарьов ・ Лютий 2012
2011, № 7–8 (106–107) Праз святы – да душы
Число ARCHE, присвячене білоруській культурі свят, відкриває стаття Аляксандри Вєращагіної «Формування християнських святкових традицій у Білорусі у Середньовіччі (XVI–XVII століття)». Ці традиції вирізнялися збереженням залишків язичницьких обрядів і міжконфесійною толерантністю, символом якої можуть бути відправи у Востробрамській каплиці у Вільні – у ній босі кармеліти служили і для православних, і для уніятів, і для католиків.
510 переглядів

Петро Гуцал, Микола Лазарович, Іван Боберський.... Ї, 2010, № 63

Максим Карповець ・ Листопад 2011
Може, мешканці Тернополя не в усьому погодяться з Тарасом Возняком, але роль їхнього міста, яке є визнаним складником у тріяді «галицьких столиць», бачиться йому такою: «…По суті не галицький, а подільський в етнографічному сенсі реґіон, одним із центрів якого і є Тернопіль, увійшовши у галицький контекст, не лише перейнявся галичанством, але й істотно зміцнив саму галицьку платформу, яка стала одним зі стовпів відновлюваного українства».
690 переглядів

Садок Бранч, Мар’ян Грибович, Чеслав Хованець.... Ї, 2009, № 55

Максим Карповець ・ Листопад 2011
Розташований майже у серці Західної України Івано-Франківськ / Станиславів (Stanisławów) вважається повноцінним спадкоємцем королівського Галича, пише у вступі Тарас Возняк. Історична вкоріненість – один із найвагоміших чинників, що обумовлюють ідентичність і біографію будь-якого міста, тож розвідка про це польського письменника, домініканця та історика Галичини Садока Бранча в цьому контексті дуже доречна.
485 переглядів

Микола Савчук, Микола Грибик, Іван Монолатій.... Ї, 2010, № 62

Максим Карповець ・ Листопад 2011
Коломия / Kolomea
Серед тематичних чисел «Ї», присвячених окремим містам України, число про Коломию вирізняється найперше тим, що вона не є ані обласним центром (як Львів чи Івано-Франківськ), ані символом Західної України, – проте головний редактор Тарас Возняк певен, що «сьогодні Коломия задовольняється тим, що у суспільній свідомості є центром Гуцульщини, хоча насправді є центром Покуття.
390 переглядів

Робер Дельєж. Нариси з історії антропології. Школи. Автори. Теорії

Тамара Злобіна ・ Лютий 2011
Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
Переклад з французької Євгена Марічева
У новій книжці антрополога Робера Дельєжа (французькою її видано 2006 року) розглянуто основні теоретичні течії антропології (еволюціонізм, французька школа, американський культуралізм, британський функціоналізм, структуралізм, марксистська та динамічна антропологія).
819 переглядів

Маґдалєна Рексьч, Славомір Луц’ян Щесьо, Каміль Яніцкий, Міхал Бухта, Роман Сідорський, Даріюш Вєжхось. Źródła nienawiści. Konflikty etniczne w krajach postkomunistycznych

Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2010
Kraków: Warszawa: Instytut Wydawniczy ERICA; Histmag.org, 2009.
автори збірника шукають причин конфліктів на посткомуністичному просторі. Прагнуть показати, що найважливішу роль у конфліктах відіграє історія, або навіть уявлення про історію, які є найчастіше мітологізовані, ідеологізовані чи просто перекручені. Представники різних етнічних груп, що беруть участь у конфліктах, часто виражають переконання, що їх суперечки сягають незапам’ятних часів, а ненависть до супротивника є вічною. А тому дослідники ставлять перед собою запитання: звідки беруться такі уявлення?
754 переглядів

Оксана Кісь. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина XIX – початок XX ст.)

Тамара Злобіна ・ Вересень 2010
Львів: Інститут народознавства НАН України, 2008.
Книга заповнює прогалину в українських виданнях про видатних українок та про історію жіночого руху, розкриваючи теми повсякденного життя селянства, формування національного стереотипу фемінности та складної системи ґендерних ролей у традиційній українській культурі. Основний предмет інтересу науковиці – аналіз типових сценаріїв та особливостей ґендерних ролей жінки на різних етапах життєвого циклу: дівчинка, дівчина, жінка, баба. Досліджено уявлення про належну поведінку, господарчі та сімейні права, обов’язки жіноцтва, соціяльні норми та звичаї, а також девіянтні соціяльні ролі.
4284 переглядів

Василь Івашків. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша

Богдан Тихолоз ・ Жовтень 2009
Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009.
За своїм предметно-хронологічним осягом Івашкова праця немовби доповнює відому книгу Віктора Петрова «Пантелимон Куліш у п’ятдесяті роки: Життя. Ідеологія. Творчість» (Київ, 1929) аналізом попередньої фази творчої еволюції письменника і таким чином здійснює незреалізований свого часу задум автора «Романів Куліша» написати монографію «Куліш у 40-ві роки».
709 переглядів

Підготовка до друку С. Росовецького, Ю. Дядищевої-Росовецької, К. Ткаченко. Веснянки, колисанки та загадки, записані 1920 року в селі Кирилівка Григорієм Ткаченком

Володимир Поліщук ・ Серпень 2008
Київ: ВПЦ «Київський університет», 2007.
Цю невеличку книжку можна сприймати водночас і як публікацію фольклорного матеріялу, і як реабілітацію імені науковця, який зазнав репресій від радянської влади. Григорій Ткаченко (1900–1943) збирав фольклор у Шевченковому рідному селі (яке є також і його батьківщиною), коли вчителював тут у студентські роки.
355 переглядів