Велвл Чернін. Вірю, що я не пасинок. Українські літератори єврейського походження

Сергій Гірік ・ Серпень 2018
Львів: Видавництво УКУ, 2016.
Науково-популярну розвідку ізраїльського літературознавця, поета й перекладача Велвла Черніна, який розпочинав літературну й літературно-критичну кар’єру як російсько- та їдишомовний автор, присвячено письменникам і літературним критикам єврейського походження, що писали українською мовою.
243 переглядів

Геннадій Естрайх. Культура мовою їдиш: Україна, перша половина ХХ ст.

Сергій Гірік ・ Серпень 2018
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклад з англійської Олексія Панича
Збірник статтей відомого американського дослідника їдишомовної літератури й культури Геннадія Естрайха присвячено сюжетам, пов’язаним із радянською Україною першої половини ХХ століття.
208 переглядів

Дмитро Цолін. Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса

Анна Пєшкова ・ Серпень 2018
Київ: Дух і Літера, 2017.
Підручник доктора філологічних наук Дмитра Цоліна містить історію походження і розвитку арамейської мови, теоретичні знання з фонології, морфології та синтаксису, а також вправи, які дадуть змогу краще засвоїти вивчене.
136 переглядів

Олександр Гриценко. Пегаси перебудови: пародії, поезії, полеміка 1985–1991 років

Інна Булкіна ・ Серпень 2018
Київ: К.І.С., 2018.
Це книжка про «перебудову» української літератури: наприкінці 1980-х, коли головною темою і змістом «товстих журналів» метрополії було «повернення імен», коли російська літературна сучасність поступилася місцем текстам «із полиці» та злободенній публіцистиці, в Україні саме народжувалася молода література.
239 переглядів

Лілія Бєляєва, Ірина Войченко. «Кобзар» Т. Г. Шевченка у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: книгознавче та бібліографічне дослідження

Олександр Боронь ・ Серпень 2018
Київ: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України, 2015.
Дослідження вповні відкриває багатство книжкової колекції НБУВ, удоступнюючи відповідну інформацію широкому колу читачів. Зокрема, цікаво дізнатися, що бібліотека має чотирнадцять примірників «Кобзаря» 1860 року, тоді як кожанчиковського видання, над яким працювали Микола Костомаров і Григорій Вашкевич, – лише три. Окрасою колекції є три примірники «Кобзаря» 1860 року з власноручними дарчими написами Тараса Шевченка.
140 переглядів

Андрей Дмитриев. Н. П. Гиляров-Платонов и русская литература 1850–1880-х годов

Олесь Федорук ・ Серпень 2018
Санкт-Петербург: ООО «Родник», 2018.
Значення, яке цей московський цензор мав для Куліша, можна зіставити з тим, яку роль відіграв для нього інший московський цензор – Ніколай фон Крузе (який, нагадаю, дозволив до друку без цензурних купюр знакові для нашої культури «Записки о Южной Руси»). Обидва цензори були виразниками суспільного проґресу і своїм вільнодумством та сміливістю в ухваленні відповідальних рішень «випадали» із загальної системи царської Росії, спрямованої на обмеження свободи друкованого слова.
166 переглядів

Йоханан Петровський-Штерн. Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичности

Редакція Критики ・ Червень 2018
Київ: Критика, 2018.
Авторизований переклад з англійської Павла Грицака та Миколи Климчука за редакції Вадима Дивнича; наукова редакторка українського перекладу Ярина Цимбал. 432 с., бібл., с. і–хх – іл. вкл. ISBN 978–9662789–07–2
Видана англійською мовою 2009 року і тоді ж удостоєна нагороди Американської асоціяції україністів монографія знаного дослідника історії та літератури східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо розповідає про євреїв, які супроти звичаїв єврейської інтеґрації й імперського асиміляційного вектора обрали собі...
144 переглядів

Олександр Боронь. Спадщина Кобзаря Дармограя: джерела, типологія та інтертекст Шевченкових повістей. Монографія

Редакція Критики ・ Квітень 2018
Київ: Критика, 2017.
496 с. ISBN 978-966-8978-94-4
Як наголошує автор, Шевченкову прозу досліджено істотно менше, ніж поетичний доробок; це спричинилося до того, що цілий пласт національного письменства опинився ніби за межами літератури. Тому детальне вивчення інтертекстуальних зв’язків між повістями Шевченка та українською прозовою традицією, російською повістю 1830–1840-х років, а також західноевропейською (англійською, французькою і німецькою) прозою стає актуальним дослідницьким завданням.
367 переглядів

Михайло Назаренко. Поховання на могилі (Шевченкова біографія у фольклорі та фейклорі)

Редакція Критики ・ Квітень 2018
Київ: Критика, 2017.
Видання друге, виправлене і доповнене. 624 с., бібл., іл. ISBN 978-966-8978-95-1
«Поховання на могилі» з пера київського історика літератури, критика, письменника та перекладача Михайла Назаренка – найповніше тематично систематизоване і концептуально прокоментоване зібрання переказів про Тараса Шевченка, «химерна біографія з народних вуст», несподівана і захоплива.
337 переглядів

Роман Тименчик. Подземные классики: Иннокентий Анненский. Николай Гумилев

Інна Булкіна ・ Лютий 2018
Москва, Иерусалим: Мосты культуры/Гешарим, 2017.
До збірника історика літератури, дослідника Срібного віку, професора Єврейського університету в Єрусалимі Романа Тімєнчика увійшли статті, написані в різний час і присвячені проблемам біографії, творчости й репутації Іннокентія Аннєнського та Ніколая Ґумільова. Тематичні й методологічні пріоритети сформульовано в останніх рядках передмови: «про літературу на тлі літературного побуту».
222 переглядів