Їржі Гаїчек. Риб’яча кров

Ярослава Тимощук ・ Грудень 2018
Київ: Комора, 2017.
Переклад з чеської Ірини Забіяки
Роман чеського письменника Їржі Гаїчека — це свідчення того, як легко в локальних історіях відстежуються універсальні. У вужчому сенсі це історія про села Чехословаччини, затоплені через будівництво атомної електростанції у 1980-х роках. У ширшому — оповідь про втрату дому та спроби його віднайти. Головна героїня Ганна через роки повертається додому, до міста Чеське Будейовіце. Вона багато мандрувала, працювала в різних країнах, а тепер хоче навести лад зі своїм минулим.
193 переглядів

Архиєпископ Ігор Ісіченко. Війна барокових метафор

Володимир Шелухін ・ Грудень 2018
Харків: Акта, 2017.
Епоха релігійної полеміки XVI–XVIII століть залишила ґрандіозну літературну спадщину, яка мала далекосяжний вплив на розвиток різноманітних форм культури в Україні, де за ключовий жанр правив полемічний трактат — синкретичне письмо, яке поєднало риси богословського диспуту, історичного досліження, публіцистики, художньої оповіді й мемуаристики — чи не найориґінальніший зразок прозового староукраїнського письменства.
229 переглядів

Хан Канг. Вегетаріанка

Софія Ольжин ・ Грудень 2018
Київ: КМ-Букс, 2017.
Переклала з англійської Анжела Асман
Роман південнокорейської письменниці Хан Канг постав із маленької історії «Плід моєї жінки», написаної 1998 року, в якій героїня буквально перетворюється на рослину. Поштовхом до написання історії стало знайомство Хан Канг із творчістю корейського модерніста Лі Санга, зокрема його вислів: «Я вважаю, що всім людям слід бути рослинами». Також ідейним підґрунтям роману стало захоплення письменниці повстанням у південнокорейському місті Кванджу 1980 року. Тоді авторці було дев’ять років, та ця подія вплинула на її розуміння здатности людини до насилля, самопожертви і співчуття.
100 переглядів

Велвл Чернін. Вірю, що я не пасинок. Українські літератори єврейського походження

Сергій Гірік ・ Серпень 2018
Львів: Видавництво УКУ, 2016.
Науково-популярну розвідку ізраїльського літературознавця, поета й перекладача Велвла Черніна, який розпочинав літературну й літературно-критичну кар’єру як російсько- та їдишомовний автор, присвячено письменникам і літературним критикам єврейського походження, що писали українською мовою.
322 переглядів

Геннадій Естрайх. Культура мовою їдиш: Україна, перша половина ХХ ст.

Сергій Гірік ・ Серпень 2018
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклад з англійської Олексія Панича
Збірник статтей відомого американського дослідника їдишомовної літератури й культури Геннадія Естрайха присвячено сюжетам, пов’язаним із радянською Україною першої половини ХХ століття.
288 переглядів

Дмитро Цолін. Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса

Анна Пєшкова ・ Серпень 2018
Київ: Дух і Літера, 2017.
Підручник доктора філологічних наук Дмитра Цоліна містить історію походження і розвитку арамейської мови, теоретичні знання з фонології, морфології та синтаксису, а також вправи, які дадуть змогу краще засвоїти вивчене.
283 переглядів

Олександр Гриценко. Пегаси перебудови: пародії, поезії, полеміка 1985–1991 років

Інна Булкіна ・ Серпень 2018
Київ: К.І.С., 2018.
Це книжка про «перебудову» української літератури: наприкінці 1980-х, коли головною темою і змістом «товстих журналів» метрополії було «повернення імен», коли російська літературна сучасність поступилася місцем текстам «із полиці» та злободенній публіцистиці, в Україні саме народжувалася молода література.
369 переглядів

Лілія Бєляєва, Ірина Войченко. «Кобзар» Т. Г. Шевченка у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: книгознавче та бібліографічне дослідження

Олександр Боронь ・ Серпень 2018
Київ: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України, 2015.
Дослідження вповні відкриває багатство книжкової колекції НБУВ, удоступнюючи відповідну інформацію широкому колу читачів. Зокрема, цікаво дізнатися, що бібліотека має чотирнадцять примірників «Кобзаря» 1860 року, тоді як кожанчиковського видання, над яким працювали Микола Костомаров і Григорій Вашкевич, – лише три. Окрасою колекції є три примірники «Кобзаря» 1860 року з власноручними дарчими написами Тараса Шевченка.
247 переглядів

Андрей Дмитриев. Н. П. Гиляров-Платонов и русская литература 1850–1880-х годов

Олесь Федорук ・ Серпень 2018
Санкт-Петербург: ООО «Родник», 2018.
Значення, яке цей московський цензор мав для Куліша, можна зіставити з тим, яку роль відіграв для нього інший московський цензор – Ніколай фон Крузе (який, нагадаю, дозволив до друку без цензурних купюр знакові для нашої культури «Записки о Южной Руси»). Обидва цензори були виразниками суспільного проґресу і своїм вільнодумством та сміливістю в ухваленні відповідальних рішень «випадали» із загальної системи царської Росії, спрямованої на обмеження свободи друкованого слова.
329 переглядів

Йоханан Петровський-Штерн. Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичности

Редакція Критики ・ Червень 2018
Київ: Критика, 2018.
Авторизований переклад з англійської Павла Грицака та Миколи Климчука за редакції Вадима Дивнича; наукова редакторка українського перекладу Ярина Цимбал. 432 с., бібл., с. і–хх – іл. вкл. ISBN 978–9662789–07–2
Видана англійською мовою 2009 року і тоді ж удостоєна нагороди Американської асоціяції україністів монографія знаного дослідника історії та літератури східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо розповідає про євреїв, які супроти звичаїв єврейської інтеґрації й імперського асиміляційного вектора обрали собі...
233 переглядів