Александр Груша. Документальная письменность Великого княжества Литовского (конец XIV — первая треть XVI в.)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Минск: Беларуская навука, 2015.
У праці білоруського литуаніста Аляксандра Груші розглянуто формування писемної культури Великого князівства Литовського, а спосіб, у який розв’язано це питання, можна зарахувати до новітніх дослідницьких методик. Зокрема, історик застосував соціокультурний підхід у вивченні правового документа як головного рушія соціяльно-правових та соціяльно-економічних змін у ВКЛ. Згідно з концепцією автора, наслідком поширення документа у правовому полі ВКЛ були кардинальні «новини» у державі, адже «документ значно обмежив сферу дії усного слова, замінив його на відповідальних і значущих ділянках...
450 переглядів

Володимир Милько. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У Російській імперії парламентські структури було запроваджено чи не найпізніше на европейському континенті. Російський парламент утворився внаслідок низки реформ другої половини XIX століття та компромісу царської влади й соціяльних станів і груп, що стали активними політичними гравцями на початку XX століття, особливо після Російської революції 1905 року (за часів правління московських царів кінця XVI — XVII століття його історичним аналогом була Державна дума). Володимир Милько вперше в українській історіографії порушує питання про українських парламентарів у Державних думах Російської...
683 переглядів

Євген Слабченко. Дипломатична історія України

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Книжка українського наукового і культурного діяча в еміґрації 1920–1930-х років Євгена Слабченка вперше виходить друком зусиллями Ірини Матяш (Інститут історії України НАН України). Машинопис праці українського науковця зберігається в архіві Осередку української культури і освіти у Канаді (Вініпеґ, Манітоба).
1142 переглядів

Павло Скоропадський. Спогади: кінець 1917 — грудень 1918

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Київ: Наш формат, 2016.
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий історичний момент, коли вони дуже на часі — тодішні реалії надто перегукуються із сьогоденням.
1683 переглядів

Тарас Чухліб. Донеччина та Луганщина — козацькі землі України (XVI–XVIII ст.)

Василь Кононенко ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2014.
Протягом значної частини ранньомодерної доби реґіон, який пізніше став українським Донбасом, був «нічийною» територією, за яку змагалися Московська держава, Річ Посполита й Османська імперія з Кримським ханством. У контексті зіткнення великих держав зацікавлення Гетьманщини й Запорожжя цими землями та їхня колонізація, яку здійснили українці, є малопомітними і, на жаль, майже невивченими. Тому невеличка книжка київського дослідника Тараса Чухліба, присвячена козацькому минулому Донеччини та Луганщини, є цікавою й актуальною.
865 переглядів

Андрій Домановський, Борис Черкас, Володимир Маслійчук.... Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016.
Книжка колективу науковців з Інституту історії України та університетів Дніпра, Львова, Одеси й Харкова є частиною видавничого проєкту «Історія без цензури». Упорядником видання, як і інших книжок серії, є Кирило Галушко з Інституту історії України. Серія покликана донести історію України до широкого загалу в науково-популярному стилі (утім, суто науковому за викладеним матеріялом).
554 переглядів

Ірина Матяш. Українська консульська служба 1917–1923 рр. як державний інститут: становлення, функціонування, персоналії

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
До століття від початку Української революції 1917–1921 років в Інституті історії України НАН України знана науковиця-архівістка Ірина Матяш презентувала книжку, присвячену історії української дипломатії. Її становлення і розвиток припали на буремні роки революції, яка в історіографії вже має усталену дефініцію — «Українська революція 1917–1921 років».
625 переглядів

Юрій Кудінов. Україна ранньомодерна в історіографії США та Канади 1960-х — 2000-х років

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Видавничий дім «Фоліант», 2016.
Монографія Юрія Кудінова належить до розвідок із царини проблемної історіографії. Автор класифікував дослідження ранньомодерної історії України авторства науковців США та Канади 1960–2000-х років, виокремивши найголовніший чинник у поступі її вивчення — заснування Українського наукового інституту Гарвардського університету ( УНІГУ) та Канадського інституту українських студій (КІУС). Книжка складається з двох частин. Їх розведено за хронологічним порядком, натомість розділи подібні за тематикою: перші розділи обох частин висвітлюють соціяльно-політичні сюжети і питання ранньомодерної історії...
805 переглядів

Ірина Ходак, Юлія Полякова, Валерій Старков.... Від України до УРСР: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції до 80-річчя перенесення столиці радянської України до міста Києва

Андрій Блануца ・ Лютий 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2015.
До 80-річного ювілею від дати перенесення столиці радянської України з Харкова до Києва з’явився збірник статтей, який є результатом спільної наукової конференції Інституту історії України з Музеєм історії міста Києва, проведеної 2014 року.
592 переглядів

Лариса Батрак, Андрій Шаповал, Юрій Булгаков.... Краєзнавство. 2015, № 3–4

Андрій Блануца ・ Лютий 2017
Окрім традиційних рубрик, число містить розділ «До 100-річчя від дня народження Петра Тронька», що вшановує засновника Всеукраїнської спілки краєзнавців та ініціятора відродження у 1993 році часопису «Краєзнавство».
591 переглядів