Стэфан Крыстафер Роўэл. Уздым Літвы: Паганская імперыя ў Цэнтральнай і Усходняй Еўропе, 1295–1345

Богдан Завітій ・ Лютий 2017
Мінск: Медысонт, 2015.
Пераклад з англійскай Алєся Мікуса
Правлінню Ґедиміна (з розлогими екскурсами в часи його попередників — Міндовґа, Тройдена й Вітеня) присвячено левову частину монографії. Ровел не робить собі клопоту з того, що письмових джерел про цей період історії ВКЛ обмаль. Він вправно оперує тими, що є, іноді вдаючись мало не до текстологічних розслідувань.
548 переглядів

Руслан Пиріг. Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір

Юрій Кудінов ・ Лютий 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Монографія має на меті проаналізувати діяльність кожного з міністрів уряду. Попри значні напрацювання дослідників Гетьманату, життєпис і роботу в уряді кожного з міністрів досі недостатньо досліджено. Науковець частково заповнив інформацією прогалини в науці про Еміля Ландсберґа, Бориса Шуцького, Григорія Глінку, Сергія Петрова.
708 переглядів

Сергій Єфремов. Публіцистика революційної доби (1917–1920 рр.)

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2017
Київ: Дух і Літера, 2014.
У двох томах
У виданні представлено понад вісімсот написаних упродовж березня 1917-го — травня 1920 року газетних статтей Єфремова, які відображають його ставлення до тогочасних подій, проблем революційного життя. Усі тексти друкувалися в газеті «Нова рада», яка у 1919–1920 роках під тиском обставин змушена була декілька разів змінити назву: виходила як «Рада», «Промінь» та «Громадське слово».
1073 переглядів

Віктор Горобець. Конфлікт і влада в ранньомодерній Україні. Сотник новгород-сіверський проти гетьмана Війська Запорозького, 1715–1722

Юрій Кудінов ・ Січень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Працю Віктора Горобця написано з позицій мікроісторії. Автор покликається на дослідження Олександра Лазаревського та Джорджа Ґаєцького. На основі архівних матеріялів він вводить до наукового обігу велику кількість судових позовів між козацькою старшиною полкового і сотенного рівнів.
635 переглядів

Казімеж Вуйчіцький. Ностальгія і політика. Есе про повернення до Центральної Європи

Володимир Шелухін ・ Січень 2017
Брустури: Дискурсус, 2016.
Переклад із польської Петра Гаврилишина, Петра Гави
Прагнення вибудувати абсолютно раціональну політику в умовах електоральної демократії часто наштовхується на спротив більшости. Цей спротив пов’язано не лише з відмінними утопічними візіями, а й із різним розумінням відправних умов. Політика живиться ностальгією. Якою у зв’язку з цим може бути европейська перспектива? Казімеж Вуйчіцький...
1348 переглядів

Наталля Гардзієнка, Лявон Юревіч.... Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 38

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Нью-Ёрк — Менск: 2016.
Тема чергового тому альманаху — пам’ять і політика меморіялізації. Відкриває його велика стаття Наталлі Гардзієнки «Цвинтарі як частина меморіяльної культури еміґрації» з оглядом історії білоруських некрополів у різних країнах світу, минулого громад, при яких створено кладовища, вікового, статевого й конфесійного поділу похованих тощо. Авторка окремо зупиняється на похованнях чільних діячів білоруського зарубіжжя, оглядає особливості могильних каменів еміґрантів і епітафій на них.
434 переглядів

Зміцєр Матвєйчик, Сяргей Йорш, Наталля Гардзієнка... . Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 37.

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Нью-Ёрк — Менск: 2014.
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже дев’ятисот сторінок. Уперше від часу появи (перший випуск вийшов 1952 року) він отримав звичні для наукового видання атрибути — анотації до статтей та інформацію про авторів. Тема числа — життя білоруських еміґрантів у Франції та Чехословаччині, однак відкриває його розлога публікація ширшого засягу.
483 переглядів

Іван Куций, Наталка Пазюра, Віталій Тельвак.... Історіографічні дослідження в Україні. Випуск 26

Андрій Блануца ・ Листопад 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У спеціялізованому виданні Інституту історії України НАН України з проблем вітчизняної та світової історіографії представлено двадцять п’ять авторських статтей у чотирьох рубриках. Майже всі матеріяли розділу «Історія історичної науки» відбивають особливості розвитку історичної науки в класичний її період кінця XIX — початку XX століття, коли закладалися основні історичні школи й центри українського історіописання.
566 переглядів

Микола Рябчук, Андраш Рац та ін. Беларусь на авансцэне Еўразіі: паміж Масквой і Кіевам. Belarus on the Forefront of Eurasia: between Moscow and Kyiv

Богдан Завітій ・ Листопад 2016
Warszawa: Dom Wydawniczy Elipsa, 2014.
До збірника ввійшли матеріяли однойменної міжнародної конференції, яка відбулася 2014 року у Варшаві. Її зорганізував Центр білоруських досліджень при Інституті громадянського простору й публічної політики Університету Лазарського — однієї з найвідоміших польських недержавних вищих шкіл. Тему конференції, що відбувалася вшосте, продиктували тогочасні події в Україні: тільки-но відбулася Революція Гідности, Росія анексувала Крим і розпочала аґресію на Донбасі. Які наслідки ці події матимуть для Білорусі? Чи вплинуть вони — і як саме — на розвиток громадянського суспільства в країні?
465 переглядів

Саманта Пауер. На гребені полум’я. Відчайдушна спроба одного чоловіка врятувати світ

Світлана Ославська ・ Листопад 2016
Львів: Літопис, 2014.
Біографічна книжка американської журналістки Саманти Павер знайомить із історією Організації Об’єднаних Націй від кінця 60-х років ХХ століття до початку ХХІ століття крізь призму життєвого шляху Сержіу Віейри ді Мелу. Бразилець за походженням, філософ за освітою і працівник ООН, він пройшов шлях від помічника редактора в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців до Верховного комісара з прав людини й спеціяльного представника Генерального секретаря ООН в Іраку, де він і загинув 2003 року.
765 переглядів