Зміцєр Матвєйчик, Сяргей Йорш, Наталля Гардзієнка... . Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 37.

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Нью-Ёрк — Менск: 2014.
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже дев’ятисот сторінок. Уперше від часу появи (перший випуск вийшов 1952 року) він отримав звичні для наукового видання атрибути — анотації до статтей та інформацію про авторів. Тема числа — життя білоруських еміґрантів у Франції та Чехословаччині, однак відкриває його розлога публікація ширшого засягу.
370 переглядів

Іван Куций, Наталка Пазюра, Віталій Тельвак.... Історіографічні дослідження в Україні. Випуск 26

Андрій Блануца ・ Листопад 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У спеціялізованому виданні Інституту історії України НАН України з проблем вітчизняної та світової історіографії представлено двадцять п’ять авторських статтей у чотирьох рубриках. Майже всі матеріяли розділу «Історія історичної науки» відбивають особливості розвитку історичної науки в класичний її період кінця XIX — початку XX століття, коли закладалися основні історичні школи й центри українського історіописання.
435 переглядів

Микола Рябчук, Андраш Рац та ін. Беларусь на авансцэне Еўразіі: паміж Масквой і Кіевам. Belarus on the Forefront of Eurasia: between Moscow and Kyiv

Богдан Завітій ・ Листопад 2016
Warszawa: Dom Wydawniczy Elipsa, 2014.
До збірника ввійшли матеріяли однойменної міжнародної конференції, яка відбулася 2014 року у Варшаві. Її зорганізував Центр білоруських досліджень при Інституті громадянського простору й публічної політики Університету Лазарського — однієї з найвідоміших польських недержавних вищих шкіл. Тему конференції, що відбувалася вшосте, продиктували тогочасні події в Україні: тільки-но відбулася Революція Гідности, Росія анексувала Крим і розпочала аґресію на Донбасі. Які наслідки ці події матимуть для Білорусі? Чи вплинуть вони — і як саме — на розвиток громадянського суспільства в країні?
372 переглядів

Саманта Пауер. На гребені полум’я. Відчайдушна спроба одного чоловіка врятувати світ

Світлана Ославська ・ Листопад 2016
Львів: Літопис, 2014.
Біографічна книжка американської журналістки Саманти Павер знайомить із історією Організації Об’єднаних Націй від кінця 60-х років ХХ століття до початку ХХІ століття крізь призму життєвого шляху Сержіу Віейри ді Мелу. Бразилець за походженням, філософ за освітою і працівник ООН, він пройшов шлях від помічника редактора в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців до Верховного комісара з прав людини й спеціяльного представника Генерального секретаря ООН в Іраку, де він і загинув 2003 року.
574 переглядів

Вольфґанґ Шивельбуш . Смаки раю: соціальна історія прянощів, збудників та дурманів

Олена Дядікова ・ Листопад 2016
Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2016.
З німецької переклав Юрій Прохасько
Вольфґанґ Шивельбуш — німецький літературознавець, знаний із використання методу історії ментальностей, який полягає у вивченні змін соціяльно-психологічних рис, типової поведінки в суспільстві, що формуються під впливом культури, релігії, освіти, виховання, традицій. У «Смаках раю» Шивельбуш звертається до соціяльно-історичної суті засобів насолоди, що їх використовують для урізноманітнення відчуттів. Ідеєю, яку доносить книжка, є те, що зміна культури насолоди відбувається через звикання до засобів її досягнення.
608 переглядів

Олег Бажан, Світлана Блащук, Геннадій Боряк та ін. Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015): Збірник документів та матеріалів

Андрій Блануца ・ Листопад 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
За упорядкув. колективу науковців з Інституту історії України НАН України
Хронологічно збірник охоплює матеріяли від депортації народів Криму в роки Другої світової війни до повернення та реабілітації депортованих кримських татар. Книжка містить чотири блоки документів із невеликими аналітичними передмовами до кожного.
377 переглядів

Оксана Булгакова, Валерій Смолій, Юрій Шаповал.... Україна ХХ століття: культура, ідеологія, політика. Випуск 21

Андрій Блануца ・ Листопад 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Спеціяльний випуск щорічника представляє матеріяли круглого столу «Горбачовська “перебудова”: український контекст (до 30-річчя проголошення курсу)», що відбувся в Інституті історії України НАН України 21 травня 2015 року. На думку багатьох фахівців, курс на «перебудову» спричинив та прискорив процес розпаду СРСР, підірвавши його планову економіку поступовим переходом спочатку на госпрозрахунок і згодом на капіталістичні рейки економіки.
467 переглядів

Сергій Плохій. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до Незалежності

Богдан Завітій ・ Листопад 2016
Харків: КСД , 2016.
Переклад з англійської Романа Клочка
Професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій є одним із чільних сучасних дослідників історії України. Із дев’яти його дотеперішніх книжок українською донедавна вийшло чотири: «Наливайкова віра: козаки та релігія в ранньомодерній Україні» («Критика», 2005), «Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського» («Критика», 2011), «Козацький міф: історія та національне питання в епоху імперій» («Laurus», 2013) та «Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі» («Критика», 2015).
4275 переглядів

Генадзь Сагановіч, Кшиштоф Квятковський... . ARCHE. Бітва пад Оршай: месца памяці і канфлікт інтэрпрэтацый

Максим Карповець ・ Вересень 2016
2014, № 12
Число білоруського часопису присвячено одній із ключових подій в історії Великого князівства Литовського (ВКЛ) — битві під Оршею 1514 року. Тоді об’єднані литовсько-польсько-руські сили під командуванням князя Костянтина Острозького розгромили московське військо на чолі з Іваном Челядіним. Автори осмислюють битву з кількох перспектив, враховуючи різні інтерпретації, зокрема авторства російських істориків. Такі події, як битва під Оршею, є причиною для політизації та викривлення історії, адже для багатьох визнати поразку — непосильне завдання.
473 переглядів

Наталя Сліж, Алег Ліцкевіч.... ARCHE. Гарадзенскі міленіум

Максим Карповець ・ Вересень 2016
2014, № 11
Число зосереджено на феномені Гродна — чи не найважливішого білоруського міста з погляду архітектури та історичної пам’яті. Як зазначає в передмові Наталя Сліж, детальне вивчення окремого реґіону дає можливість виявити і локальні тенденції, і особливості перебігу глобальних історичних процесів у ньому. Тому завдання числа — оприявнити історичні макропроцеси на тлі міста і розгорнути невідомі сторінки його життя, зокрема з досі не розкритих архівів.
463 переглядів