Девід Саттер. Менше знаєш, краще спиш. Шлях Росії до терору та диктатури за Єльцина і Путіна

Орися Грудка ・ Квітень 2018
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклад з англійської Наталії Комарової
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного нехтування людським життям. У приватизації державної власности за Єльцина, методах приходу Путіна до влади виявляємо, що всі засоби годяться. Після подій на Донбасі, на думку Сатера, світ почав оговтуватися від своєї сліпоти.
300 переглядів

Олена Подобєд. Свята та дозвілля переміщених українців повоєнної Західної Німеччини

Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Житомир: Видавництво Євенок О. О., 2017.
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової війни опинилися в Німеччині, а після завершення війни відмовилися від репатріяції і замешкали переважно у таборах для переміщених осіб у Західній Німеччині.
159 переглядів

Heleen Zorgdrager, Michіel Driebergen. The Jews of Lemberg: A Journey to Empty Places

Володимир Шелухін ・ Квітень 2018
London, Portland: Vallentine Mitchell, 2017.
English translation: Jantine van der Knaap, Kristie Szalanski
Книжка «Євреї Львова: подорож порожніми місцями» є англомовним перекладом нідерландського ориґіналу 2014 року. Умовно кажучи, це прочитання сучасного міського простору крізь єврейську призму. Вулиці та будівлі прив’язано до історії єврейської громади міста, і вони свідчать про багату і конфліктну її траєкторію.
184 переглядів

Філіп Сендс. Східно-Західна вулиця: повернення до Львова

Оксана Купер ・ Квітень 2018
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
Переклав з англійської Павло Мигаль
Це історична книжка про епоху та її мешканців, проте фахівці з різних галузей знайдуть у ній чимало цікавого. Правники – особисті історії знаних юристів-міжнародників, історичні свідчення про формування норм міжнародного права, принципи «правотворення» в гітлерівській Німеччині, виникнення Міжнародного кримінального суду, Нюрнберґ як початок міжнародного права і правозахисного руху, львівську школу права і навіть те, як знаки пунктуації впливають на юриспруденцію.
206 переглядів

Zbigniew Wojnowski. The Near Abroad. Socialist Eastern Europe and Soviet Patriotism in Ukraine, 1956–1985

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Toronto; Buffalo; London: University of Toronto Press, 2017.
Книжку польського історика, доцента катедри історії, філософії та релігієзнавства Школи гуманітарних і соціяльних наук Університету Назарбаєва Збіґнєва Войновського присвячено проблематиці совєтського патріотизму в Україні 1956–1985 років. За словами автора, вона є спробою відповісти на запитання, що мають на увазі люди, які жили в Україні у зазначений час, називаючи себе совєтськими, а також запе
149 переглядів

Альґіс Кашєта (упор.). Щоденник партизана Льонґінаса Балюкявічюса — Дзукаса: 23 червня 1948 р. — 6 червня 1949 р.

Яна Примаченко ・ Лютий 2018
Львів: Кальварія, 2016.
Переклад Василя Капкана.
Упорядник видання, литовський історик Альґіс Кашєта 1993 року віднайшов щоденник одного з учасників литовського руху опору, Льонґінаса Балюкявічюса — партизана Дзукаса, в архіві КҐБ у Вільнюсі і підготував його до друку. Щоденник перекладено англійською, чеською, польською, російською мовами, а тепер він побачив світ і українською.
204 переглядів

Іван Гоменюк. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації

Єгор Брайлян ・ Лютий 2018
Харків: КСД, 2017.
В основі книжки Івана Гоменюка лежить територіяльно-проблемний принцип, коли розглянуто перипетії перекроювання німецько-чехословацьких, польсько-чехословацьких, польсько-литовських, угорсько-чехословацьких, угорсько-словацьких кордонів у 1920–1930-х роках. Видання містить світлини, проте для наочности варто було б умістити й карти. Каменем спотикання між Німеччиною і Чехословаччиною стала судетська проблема. Її вирішення, до якого вдалися нацисти в 1938–1939 роках, поховало Версальську систему міжнародних відносин.
930 переглядів

Олександр Кирієнко. Військова цензура в українських губерніях Російської імперії (липень 1914 р. — жовтень 1917 р.)

Андрій Блануца ・ Лютий 2018
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Дослідження політики військової цензури на українських землях Російської імперії в період Першої світової війни (в автора — Великої війни) набуває значення з огляду на сучасну гібридну війну Росії проти України, як наголосив у вступному слові відповідальний редактор видання Олександр Реєнт. Олександр Кирієнко зазначає в передмові, що, попри певні розробки і напрацювання у цій тематиці сучасників подій та радянських і російських науковців, в Україні ця тема постає чи не вперше. Тому автор вводить до наукового обігу чимало нових документів.
136 переглядів

Климентій К. Федевич, Климентій І. Федевич. За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Київ: Критика, 2017.
Авторизований переклад з російської Катерини Демчук. ISBN 978-966-2789-05-8
У монографії розглянуто вельми парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових: широке долучення до українського національного життя раніше вірнопідданчої проімперської правиці – зокрема, чорносотенців, православних радикалів, лоялістів-«октябристів» та інших консерваторів українського (насамперед волинського) походження – і участь цих «новонавернених» у розбудові національних інститутів і творенні проукраїнського дискурсу. Спираючись на широку джерельну базу, дослідники підважують усталені стереотипи щодо історії українського руху і демонструють, що на початку ХХ століття
197 переглядів

Наталя Яковенко. У пошуках Нового неба. Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Київ: Лаурус; Критика, 2017.
704 с., бібл., іл. ISBN 978-966-2449-93-8. ISBN 978-966-8978-97-5
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті найпопулярнішого на руських теренах церковного письменника другої половини XVII століття Йоаникія Ґалятовського. Авторка окреслює витоки новочасного «інтелектуального повсякдення» в Україні й показує універсальний характер і водночас історичну специфіку тих прикмет «самости», що виразно оприявнились у барокову добу «київської відкритости» й «витворили обличчя нової української культури».
138 переглядів