Дмитро Вирський. Війни українні: хроніки татарського прикордоння України (XVI — середина XVII ст.)

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Книжку історика Дмитра Вирського, спеціяліста з річпосполитської ранньомодерної історіографії, присвячено основоположним, утім, донині мало використовуваним у науці, хронікам татарських воєн на українному прикордонні у XVI — середині XVII століття. Науковець детально аналізує низку творів річпосполитської історіографії, згрупованих у сім розділів книжки, а у восьмому — узагальнює рівень татарознавчих знань у Речі Посполитій у зазначений період. У передмові Вирський міркує про значення цих пам’яток: окрім відкриття нових фактів, вони змушують по-новому поглянути на історіографічні процеси в...
364 переглядів

Тамара Марценюк, Анна Квіт, Ганна Гриценко. «Невидимий батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне дослідження)

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2017
Київ: ФОП Клименко, 2016.
Дослідження, результати якого представлено у виданні, мало на меті з’ясувати особливості участи жінок у воєнних діях у зоні АТО, виявивши можливі успіхи та проблеми їхньої інтеґрації до війська. Праця містила кабінетне дослідження ґендерних аспектів Збройних сил України (аналіз статистичних даних про залученість жінок до військових структур, огляд законодавства) та експертні інтерв’ю, аналіз медійної репрезентації жінок в АТО, етнографічне дослідження (спостереження за жінками і чоловіками в зоні бойових дій) і розгляд юридичних аспектів участи жінок у воєнних діях на сході України.
434 переглядів

Роман Подкур. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна», яку започаткував Інститут історії України НАН України. Автор, фахівець з історії спецслужб і тоталітарного режиму колишнього СРСР, актуалізував проблему «Великого терору» у розпал репресій 1930-х років у промисловому Донбасі. «Великий терор», на думку Подкура, є одним із піків політики «сталінської соціяльної інженерії». Тема тривалий час (до розпаду СРСР) була під грифом «цілком таємно», і лише наприкінці XX століття поступове розсекречення документів КҐБ дало можливість науковцям порушити...
665 переглядів

Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. Триста років самотності: український Донбас у пошуках смислів і Батьківщини

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Книжку написано в руслі повернення сходу України до українського історичного наративу, що в останні роки викликало чимало дискусій та контроверсій. Праця Станіслава Кульчицького і Лариси Якубової характерна комплексним підходом до вивчення генези Донбасу як невіддільної частини України.Про виняткову роль реґіону в українській та світовій історії влучно сказано у передньому слові академіка Валерія Смолія: «…нині Донбас — це не лише зона найгострішого в історії України конфлікту, це — оптика, яка унаочнює фатальні помилки української та радянської влади». У «Вступі» автори звертаються до...
445 переглядів

Анке Гільбренер, Матс Фридлунд та ін. Osteuropa, 2016, № 4

Ростислав Загорулько ・ Березень 2017
Число присвячено проблемі тероризму. Його причини, витоки та прояви розглянуто у вступній інформації історикинь Феліситас Фішер фон Вайкершталь (Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла) та Анке Гільбренер (Мюнхенський університет Людвіґа-Максиміліяна) «Імперії в умовах кризи. Тероризм та імперське насильство у Східній Европі від ХІХ століття до сьогодні». Гільбренер у статті «Помста Гірша Лекер
170 переглядів

Йосиф Сліпий. Спомини

Віктор Крупина ・ Березень 2017
Львів: Видавництво УКУ, 2014.
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
235 переглядів

Валерій Левченко, Микола Кучеренко, Олена Кохан та ін. Краєзнавство, № 1–2

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Національна спілка краєзнавців України, 2016.
За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця
185 переглядів

Александр Груша. Документальная письменность Великого княжества Литовского (конец XIV — первая треть XVI в.)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Минск: Беларуская навука, 2015.
У праці білоруського литуаніста Аляксандра Груші розглянуто формування писемної культури Великого князівства Литовського, а спосіб, у який розв’язано це питання, можна зарахувати до новітніх дослідницьких методик. Зокрема, історик застосував соціокультурний підхід у вивченні правового документа як головного рушія соціяльно-правових та соціяльно-економічних змін у ВКЛ. Згідно з концепцією автора, наслідком поширення документа у правовому полі ВКЛ були кардинальні «новини» у державі, адже «документ значно обмежив сферу дії усного слова, замінив його на відповідальних і значущих ділянках...
159 переглядів

Володимир Милько. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У Російській імперії парламентські структури було запроваджено чи не найпізніше на европейському континенті. Російський парламент утворився внаслідок низки реформ другої половини XIX століття та компромісу царської влади й соціяльних станів і груп, що стали активними політичними гравцями на початку XX століття, особливо після Російської революції 1905 року (за часів правління московських царів кінця XVI — XVII століття його історичним аналогом була Державна дума). Володимир Милько вперше в українській історіографії порушує питання про українських парламентарів у Державних думах Російської...
242 переглядів

Євген Слабченко. Дипломатична історія України

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Книжка українського наукового і культурного діяча в еміґрації 1920–1930-х років Євгена Слабченка вперше виходить друком зусиллями Ірини Матяш (Інститут історії України НАН України). Машинопис праці українського науковця зберігається в архіві Осередку української культури і освіти у Канаді (Вініпеґ, Манітоба).
546 переглядів