Анке Гільбренер, Матс Фридлунд та ін. Osteuropa, 2016, № 4

Ростислав Загорулько ・ Березень 2017
Число присвячено проблемі тероризму. Його причини, витоки та прояви розглянуто у вступній інформації історикинь Феліситас Фішер фон Вайкершталь (Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла) та Анке Гільбренер (Мюнхенський університет Людвіґа-Максиміліяна) «Імперії в умовах кризи. Тероризм та імперське насильство у Східній Европі від ХІХ століття до сьогодні». Гільбренер у статті «Помста Гірша Лекер
222 переглядів

Йосиф Сліпий. Спомини

Віктор Крупина ・ Березень 2017
Львів: Видавництво УКУ, 2014.
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
317 переглядів

Валерій Левченко, Микола Кучеренко, Олена Кохан та ін. Краєзнавство, № 1–2

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Національна спілка краєзнавців України, 2016.
За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця
255 переглядів

Александр Груша. Документальная письменность Великого княжества Литовского (конец XIV — первая треть XVI в.)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Минск: Беларуская навука, 2015.
У праці білоруського литуаніста Аляксандра Груші розглянуто формування писемної культури Великого князівства Литовського, а спосіб, у який розв’язано це питання, можна зарахувати до новітніх дослідницьких методик. Зокрема, історик застосував соціокультурний підхід у вивченні правового документа як головного рушія соціяльно-правових та соціяльно-економічних змін у ВКЛ. Згідно з концепцією автора, наслідком поширення документа у правовому полі ВКЛ були кардинальні «новини» у державі, адже «документ значно обмежив сферу дії усного слова, замінив його на відповідальних і значущих ділянках...
228 переглядів

Володимир Милько. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У Російській імперії парламентські структури було запроваджено чи не найпізніше на европейському континенті. Російський парламент утворився внаслідок низки реформ другої половини XIX століття та компромісу царської влади й соціяльних станів і груп, що стали активними політичними гравцями на початку XX століття, особливо після Російської революції 1905 року (за часів правління московських царів кінця XVI — XVII століття його історичним аналогом була Державна дума). Володимир Милько вперше в українській історіографії порушує питання про українських парламентарів у Державних думах Російської...
328 переглядів

Євген Слабченко. Дипломатична історія України

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Книжка українського наукового і культурного діяча в еміґрації 1920–1930-х років Євгена Слабченка вперше виходить друком зусиллями Ірини Матяш (Інститут історії України НАН України). Машинопис праці українського науковця зберігається в архіві Осередку української культури і освіти у Канаді (Вініпеґ, Манітоба).
705 переглядів

Павло Скоропадський. Спогади: кінець 1917 — грудень 1918

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Київ: Наш формат, 2016.
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий історичний момент, коли вони дуже на часі — тодішні реалії надто перегукуються із сьогоденням.
1025 переглядів

Тарас Чухліб. Донеччина та Луганщина — козацькі землі України (XVI–XVIII ст.)

Василь Кононенко ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2014.
Протягом значної частини ранньомодерної доби реґіон, який пізніше став українським Донбасом, був «нічийною» територією, за яку змагалися Московська держава, Річ Посполита й Османська імперія з Кримським ханством. У контексті зіткнення великих держав зацікавлення Гетьманщини й Запорожжя цими землями та їхня колонізація, яку здійснили українці, є малопомітними і, на жаль, майже невивченими. Тому невеличка книжка київського дослідника Тараса Чухліба, присвячена козацькому минулому Донеччини та Луганщини, є цікавою й актуальною.
554 переглядів

Андрій Домановський, Борис Черкас, Володимир Маслійчук.... Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016.
Книжка колективу науковців з Інституту історії України та університетів Дніпра, Львова, Одеси й Харкова є частиною видавничого проєкту «Історія без цензури». Упорядником видання, як і інших книжок серії, є Кирило Галушко з Інституту історії України. Серія покликана донести історію України до широкого загалу в науково-популярному стилі (утім, суто науковому за викладеним матеріялом).
365 переглядів

Ірина Матяш. Українська консульська служба 1917–1923 рр. як державний інститут: становлення, функціонування, персоналії

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
До століття від початку Української революції 1917–1921 років в Інституті історії України НАН України знана науковиця-архівістка Ірина Матяш презентувала книжку, присвячену історії української дипломатії. Її становлення і розвиток припали на буремні роки революції, яка в історіографії вже має усталену дефініцію — «Українська революція 1917–1921 років».
314 переглядів