Олег Петрук (ред.). Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні

Дмитро Шевчук ・ Квітень 2017
Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, 2014.
Видання має на меті цілісно представити історію розвитку астрономії на українських землях. Однак термін «астрономія» як позначення науки, можливо, не надто сюди пасує. Адже зібрані тексти присвячено переважно уявленням про Всесвіт від найдавніших часів до приблизно кінця XVIII — початку ХІХ століття, тобто часу, відколи починається відлік астрономії як науки в сучасному розумінні. Редактор збірника Олег Петрук у передмові описує народження ідеї книжки з постановки питання: що, власне, було з астрономією в Україні до кінця XVIII cтоліття, коли з’явилися обсерваторії при університетах?
705 переглядів

Ярослав Калакура, Світлана Панькова та ін. Український історичний журнал, 2016, № 3, 4

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
У рубриці «Історичні студії» третього числа часопису можна ознайомитися з узагальнювальними матеріялами про Михайла Грушевського, 150-річний ювілей якого вшановуємо цього року. Зокрема, історик Ярослав Калакура (Київ) характеризує Грушевського як фундатора історіографічних досліджень, а Світлана Панькова (Київ) розкриває специфіку творчої майстерні Грушевського на прикладі приготування і написання
714 переглядів

Микола Котляр, Олександр Іщенко та ін. Український історичний журнал, 2016, № 1, 2

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Структура «Українського історичного журналу» — одного з провідних історичних часописів України, заснованого ще 1957 року, — містить традиційні сім розділів. У головному розділі «Історичні студії» першого числа вміщено статті українських та закордонних науковців, що тематично та хронологічно віддзеркалюють сучасні тенденції історичних студій. Це статті з історії Київської Русі: Микола Котляр (Київ)
561 переглядів

Дмитро Вирський. Війни українні: хроніки татарського прикордоння України (XVI — середина XVII ст.)

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Книжку історика Дмитра Вирського, спеціяліста з річпосполитської ранньомодерної історіографії, присвячено основоположним, утім, донині мало використовуваним у науці, хронікам татарських воєн на українному прикордонні у XVI — середині XVII століття. Науковець детально аналізує низку творів річпосполитської історіографії, згрупованих у сім розділів книжки, а у восьмому — узагальнює рівень татарознавчих знань у Речі Посполитій у зазначений період. У передмові Вирський міркує про значення цих пам’яток: окрім відкриття нових фактів, вони змушують по-новому поглянути на історіографічні процеси в...
814 переглядів

Тамара Марценюк, Анна Квіт, Ганна Гриценко. «Невидимий батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне дослідження)

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2017
Київ: ФОП Клименко, 2016.
Дослідження, результати якого представлено у виданні, мало на меті з’ясувати особливості участи жінок у воєнних діях у зоні АТО, виявивши можливі успіхи та проблеми їхньої інтеґрації до війська. Праця містила кабінетне дослідження ґендерних аспектів Збройних сил України (аналіз статистичних даних про залученість жінок до військових структур, огляд законодавства) та експертні інтерв’ю, аналіз медійної репрезентації жінок в АТО, етнографічне дослідження (спостереження за жінками і чоловіками в зоні бойових дій) і розгляд юридичних аспектів участи жінок у воєнних діях на сході України.
899 переглядів

Роман Подкур. «Великий терор» 1937–1938 рр. на Донбасі

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна», яку започаткував Інститут історії України НАН України. Автор, фахівець з історії спецслужб і тоталітарного режиму колишнього СРСР, актуалізував проблему «Великого терору» у розпал репресій 1930-х років у промисловому Донбасі. «Великий терор», на думку Подкура, є одним із піків політики «сталінської соціяльної інженерії». Тема тривалий час (до розпаду СРСР) була під грифом «цілком таємно», і лише наприкінці XX століття поступове розсекречення документів КҐБ дало можливість науковцям порушити...
1089 переглядів

Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. Триста років самотності: український Донбас у пошуках смислів і Батьківщини

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Кліо, 2016.
Книжку написано в руслі повернення сходу України до українського історичного наративу, що в останні роки викликало чимало дискусій та контроверсій. Праця Станіслава Кульчицького і Лариси Якубової характерна комплексним підходом до вивчення генези Донбасу як невіддільної частини України.Про виняткову роль реґіону в українській та світовій історії влучно сказано у передньому слові академіка Валерія Смолія: «…нині Донбас — це не лише зона найгострішого в історії України конфлікту, це — оптика, яка унаочнює фатальні помилки української та радянської влади». У «Вступі» автори звертаються до...
929 переглядів

Анке Гільбренер, Матс Фридлунд та ін. Osteuropa, 2016, № 4

Ростислав Загорулько ・ Березень 2017
Число присвячено проблемі тероризму. Його причини, витоки та прояви розглянуто у вступній інформації історикинь Феліситас Фішер фон Вайкершталь (Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла) та Анке Гільбренер (Мюнхенський університет Людвіґа-Максиміліяна) «Імперії в умовах кризи. Тероризм та імперське насильство у Східній Европі від ХІХ століття до сьогодні». Гільбренер у статті «Помста Гірша Лекер
481 переглядів

Йосиф Сліпий. Спомини

Віктор Крупина ・ Березень 2017
Львів: Видавництво УКУ, 2014.
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
556 переглядів

Валерій Левченко, Микола Кучеренко, Олена Кохан та ін. Краєзнавство, № 1–2

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Національна спілка краєзнавців України, 2016.
За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця
566 переглядів