Меша Селімович. Дервіш і смерть

Олег Коцарев ・ Березень 2019
Трускавець: Круговерть, 2017.
Переклала з сербської Катерина Калитко
«Тріюмфальна хода» балканських літератур в Україні триває. Нарешті опубліковано найвідоміший роман видатного сербського письменника боснійського походження (етно-географічна колізія, мабуть, промовиста і добре зрозуміла українським читачам) Меші Селімовіча. Ориґінал побачив світ 1966 року.
163 переглядів

Мартін Поллак. До Галичини. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів: Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини

Олег Сидор-Гібелинда ・ Жовтень 2018
Чернівці: Видавництво 21, 2017.
Переклала з німецької Неля Ваховська
Текст, що складається з дев’ятнадцяти розділів, які обігають східногалицьку ойкумену від Тарнова до Лемберґа, творить два стилістичні потоки: голос автора й оті цитати, якими Поляк аж надто щедро прошаровує свої розмисли.
394 переглядів

Вільям С. Берроуз. Наркота

Вадим Мірошниченко ・ Жовтень 2018
Київ: Комубук, 2016.
Переклад з англійської Гєника Бєлякова
Про постать Бароуза написано безліч статтей і досліджень, іще за життя він став культовою особистістю, в якій поєднувалося респектабельне родинне коріння (що означало невелике, але стабільне фінансове забезпечення), гарвардська освіта (й европейські освітні кола), джанк, гомосексуальність, творчість.
399 переглядів

Вільям С. Берроуз. Голий ланч

Вадим Мірошниченко ・ Жовтень 2018
Київ: Комубук, 2016.
Переклад з англійської Гєника Бєлякова
Йому приписують винахід поняття heavy metal і фрази «той, що біжить по лезу». Чимало письменників, поетів, режисерів, музикантів уважають Бароуза за центральну постать у своєму становленні.
367 переглядів

Арно Шмідт. Левіафан, або Найкращий з усіх світів. Озерний пейзаж із Покахонтас. Тіна, або Про безсмертя. Ґьоте та один із його поціновувачів

Софія Ольжин ・ Жовтень 2018
Чернівці: Книги – ХХІ, 2015.
Переклад з німецької Нелі Ваховської
Книжка оповідань є першим перекладом Шмідтових творів українською мовою. Вона не має загальної назви, оскільки кожне оповідання – індивідуальне. Проте вони мають і спільні риси, однією з яких є оповідь від першої особи. Усіх оповідачів наділено окремими рисами автора, його думками; вони проживають ті ж події, що й він.
390 переглядів

Джозеф Макелрой. Бомба

Галя Василенко ・ Серпень 2018
Київ: Темпора, 2017.
Переклав з англійської Максим Нестелєєв
Роман скидається на величезне нестале рівняння, де відомі невідомі урівнено із повсякчасним спотиканням об те, що звично називаємо фактами. Сувої існують, вони глибоко в басейні, але звідки ми про це знаємо? Війна існує, але на екрані телевізора, не завдаючи клопоту нам і залишаючись у статусі не-існування.
766 переглядів

Томас Пінчон. Виголошення лоту 49

Орися Грудка ・ Серпень 2018
Київ: Видавництво Жупанського, 2016.
Переклав з англійської Максим Нестелєєв
У творі є порівняння із загадкою Сфінкса, що відсилає і до таємничого імені головної героїні. От тільки у Сфінксовій загадці маємо умову: у Пінчона читач має поставити її сам.
479 переглядів

Марія Іваницька. Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах

Роксоляна Свято ・ Липень 2016
Чернівці: Книги — ХХІ, 2015.
Монографія Марії Іваницької пропонує ґрунтовний огляд історії українсько-німецького літературного перекладу від середини ХІХ століття до наших днів, побачений крізь призму «постаті перекладача». Це поняття дослідниця тлумачить максимально широко — в єдності його чи її «мовної особистости», перекладацької діяльности і розмаїтті соціяльних ролей. Іншим центральним поняттям дослідження є «літературний трансфер», пояснений як «репрезентація української культури та України в німецькомовних країнах».
1037 переглядів

Укладачі Вера Фабер, Якуб Форст-Баттаглія, Іван Мегела, Микола Воробей. Антологія австрійської прози початку ХХ століття

Юлія Бентя ・ Травень 2016
Київ: Темпора, 2014.
Видання австрійської малої прози початку минулого століття є спільним проєктом Австрійського культурного форуму, Австрійської бібліотеки у Києві й Австрійської служби академічних обмінів. В антології зібрано тексти п’ятнадцятьох письменників. Серед них є визнані класики і автори, чиї твори лише через століття після написання, у 2012–2014 роках, було перекладено українською мовою (професор Йоган Зонляйтнер у післямові наголошує принципову позицію видавців/укладачів: показати не лише «вершини», але й «мілини» австрійської прози від зламу сторіч до кінця Першої Австрійської Республіки).
698 переглядів

Олег Лишега. Поцілунок Елли Фіцджеральд

Катерина Девдера ・ Березень 2016
Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015.
До книжки, яку Олег Лишега впорядковував упродовж останніх років життя, ввійшли есеї, переклади й вірші. Видання складається з двох частин, кожна з яких є втіленням мрії про окремий томик.
870 переглядів