Пилип Селігей. Світло і тіні наукового стилю

Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2018
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016.
Пилип Селігей на численних прикладах демонструє, що таке читабельний науковий текст, дає поради, як уникнути «води», «надмірної складности» й «заплутування» у викладенні ідей.
296 переглядів

Гасан Гусейнов. Язык мой – Wrack мой. Хроника от Ромула до Ленинопада

Інна Булкіна ・ Жовтень 2018
Киев: Laurus, 2017.
У «хроніці», яка закінчується в січні 2017 року, слова («меми») з’являються послідовно, принаймні так, як змінювали одна одну події новітньої історії. «Богородице, Путіна прожени», «двушечка», «Pussi Riot» і «список Маґнітського» стають «словами» 2012-го, 2013-й починається з роз’яснення усіляких «фобій» і розширення «репресивного словника», закінчується Майданом та іншими «українізмами», що увійшли тоді до російської мови.
193 переглядів

Дмитро Цолін. Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса

Анна Пєшкова ・ Серпень 2018
Київ: Дух і Літера, 2017.
Підручник доктора філологічних наук Дмитра Цоліна містить історію походження і розвитку арамейської мови, теоретичні знання з фонології, морфології та синтаксису, а також вправи, які дадуть змогу краще засвоїти вивчене.
175 переглядів

Лариса Масенко. Мова радянського тоталітаризму

Яна Примаченко, Андріана Біла ・ Лютий 2018
Київ: Кліо, 2017.
Українська мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко розглядає дискурс тоталітаризму у двох аспектах: «як засіб створення фіктивної привабливої картини світу, призначеної приховувати огидну дійсність, і як зафіксовану в документах каральних органів мову насильства й ненависти, що відображала реальне ставлення влади до народу».
482 переглядів

Олександр (Ольгерд) Шлюбський, Лев Цвятков.... ARCHE. Гістарыяграфія 1920-х гадоў: «доўгае XIX стагодзьдзе»

Богдан Завітій ・ Вересень 2016
2014, № 9
В історії Білорусі «довге XIX століття» збігається з часовими рамками, що їх визначив британський історик-марксист Ерик Гобсбавм: від Великої французької революції до Першої світової війни. Різниця лише у відправній точці: у білоруському випадку століття розпочалося з поділів Речі Посполитої, пише Алег Дзярновіч у передмові до числа. Вивчати цей період білоруської історії розпочали у 1920-х — у роки більшовицької політики білорусизації та НЕПу. Тоді ж відбулося й інституційне оформлення білоруської науки: у Мінську з’явилися університет і академія наук.
293 переглядів

Валерій Падяк, Патриция Крафчик (упор.). Ювілейний збірник на честь професора Павла-Роберта Маґочія: до 70-річчя від дня народження науковця

Андрій Блануца ・ Вересень 2016
Ужгород, Пряшів, Нью-Йорк: Видавництво В. Падяка, 2015.
Науковий збірник видано до п’ятдесятиріччя наукової праці та сімдесятиріччя від дня народження авторитетного науковця Павла-Роберта Маґочія, який зробив великий внесок у такі галузі науки, як історія України і Центральної Европи, історія та культура карпатських русинів, а також релігія, етнополітика, націєтворення, картографія, бібліографія.
412 переглядів

Барбара Кассен. Більше однієї мови

Дмитро Шевчук ・ Червень 2016
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклад із французької Світлани Желдак
Авторка дотримується думки, що слово відточує річ, примушуючи її існувати в певний спосіб. Тож цілком слушно романтики зіставляли мову з волоком, який рибалки закидають у море: «мова — це те, що приносить нам певну рибу, певний тип світу». Водночас мови творять свої неповторні світи. Тому Касен звертає особливу увагу на неперекладності, себто слова, які не вдається перекласти іншою мовою. Вони сиґналізують відмінність певної мови від інших. У цьому ж контексті цікавою є проблема, яку також порушує Касен, — перехід з однієї мови до іншої.
496 переглядів

Юлія Стахівська. Verde [рослинність]

В'ячеслав Левицький ・ Березень 2016
Київ: Смолоскип, 2015.
Ландшафт мови і мова ландшафту є головними темами збірки Юлії Стахівської. Сорок п’ять віршів постають взірцями певного природного висловлювання, якому властива метафорика органічного світу. Навіть ліричний суб’єкт набуває ботанічних рис: на його нозі («Verde»), з пупка («Vegetatio/рослинність»), «крізь білі крайки нігтів» пробиваються пагінці. Апелюючи до рослин і веґетації, авторка окреслює умоглядні явища, передусім пов’язані з мовленням.
351 переглядів

Надія Трач. «Разом — сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї

В'ячеслав Левицький ・ Липень 2015
Київ: Кліо, 2015.
У центрі уваги Трач перебуває понад вісімсот гасел, що їх розглянуто в межах українського політичного дискурсу. Його проаналізовано з огляду на риторику протестів у Росії, Сирії, Туреччині.
344 переглядів

Михайло Бриних. Шидеври світової літератури. Хрестоматія доктора Падлючча. Том 1

Анастасія Левкова ・ Березень 2014
Київ: Laurus, 2013.
Стверджувати, що «Шидеври» написано суржиком, – це безперечне спрощення. «Шидеври» написано сумішшю суржику з жарґоном, англіцизмами, але також і «солов’їними» словами. Іншими словами, тут задіяно всі реґістри мови.
1006 переглядів