Інна Ренчка. Лексикон тоталітаризму

Андріана Біла ・ Березень 2019
Київ: Кліо, 2018.
Книжка Інни Ренчки логічно продовжує дослідження Лариси Масенко «Мова радянського тоталітаризму», яке вийшло 2017 року і про яке «Критика» писала у ч. 1–2 за 2018 рік. Та якщо Масенко розглядає проблему штучної радянської новомови масштабно, то Ренчка зосереджується на практиці партійного втручання в укладання словників та його наслідки. Сполука «лексикон тоталітаризму» є дещо неординарною, адже можна говорити про лексикон автора, спільноти, населеного пункту.
370 переглядів

Маріанна Мовна. Словник львівської говірки першої третини XX століття: близько 3500 слів

Марина Полякова ・ Грудень 2018
Львів: НТШ, 2013.
Еволюція людських мов схожа на дельту річки, де безліч великих і малих проток розходяться і знову зустрічаються, змішуючи води. Життя кожної мови складне, але є мови, яким особливо «пощастило», і українська одна з таких. Перебуваючи на перетині культур, вона багато разів зливалася з іншими мовами, полюбовно або ж примусово, брала від них краплі тієї води. Словник львівської говірки, що його уклала Маріанна Мовна, є одним із перших вітчизняних досліджень «урбаністичного мовлення».
247 переглядів

Пилип Селігей. Світло і тіні наукового стилю

Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2018
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016.
Пилип Селігей на численних прикладах демонструє, що таке читабельний науковий текст, дає поради, як уникнути «води», «надмірної складности» й «заплутування» у викладенні ідей.
560 переглядів

Гасан Гусейнов. Язык мой – Wrack мой. Хроника от Ромула до Ленинопада

Інна Булкіна ・ Жовтень 2018
Киев: Laurus, 2017.
У «хроніці», яка закінчується в січні 2017 року, слова («меми») з’являються послідовно, принаймні так, як змінювали одна одну події новітньої історії. «Богородице, Путіна прожени», «двушечка», «Pussi Riot» і «список Маґнітського» стають «словами» 2012-го, 2013-й починається з роз’яснення усіляких «фобій» і розширення «репресивного словника», закінчується Майданом та іншими «українізмами», що увійшли тоді до російської мови.
369 переглядів

Дмитро Цолін. Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса

Анна Пєшкова ・ Серпень 2018
Київ: Дух і Літера, 2017.
Підручник доктора філологічних наук Дмитра Цоліна містить історію походження і розвитку арамейської мови, теоретичні знання з фонології, морфології та синтаксису, а також вправи, які дадуть змогу краще засвоїти вивчене.
399 переглядів

Лариса Масенко. Мова радянського тоталітаризму

Яна Примаченко, Андріана Біла ・ Лютий 2018
Київ: Кліо, 2017.
Українська мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко розглядає дискурс тоталітаризму у двох аспектах: «як засіб створення фіктивної привабливої картини світу, призначеної приховувати огидну дійсність, і як зафіксовану в документах каральних органів мову насильства й ненависти, що відображала реальне ставлення влади до народу».
820 переглядів

Олександр (Ольгерд) Шлюбський, Лев Цвятков.... ARCHE. Гістарыяграфія 1920-х гадоў: «доўгае XIX стагодзьдзе»

Богдан Завітій ・ Вересень 2016
2014, № 9
В історії Білорусі «довге XIX століття» збігається з часовими рамками, що їх визначив британський історик-марксист Ерик Гобсбавм: від Великої французької революції до Першої світової війни. Різниця лише у відправній точці: у білоруському випадку століття розпочалося з поділів Речі Посполитої, пише Алег Дзярновіч у передмові до числа. Вивчати цей період білоруської історії розпочали у 1920-х — у роки більшовицької політики білорусизації та НЕПу. Тоді ж відбулося й інституційне оформлення білоруської науки: у Мінську з’явилися університет і академія наук.
445 переглядів

Валерій Падяк, Патриция Крафчик (упор.). Ювілейний збірник на честь професора Павла-Роберта Маґочія: до 70-річчя від дня народження науковця

Андрій Блануца ・ Вересень 2016
Ужгород, Пряшів, Нью-Йорк: Видавництво В. Падяка, 2015.
Науковий збірник видано до п’ятдесятиріччя наукової праці та сімдесятиріччя від дня народження авторитетного науковця Павла-Роберта Маґочія, який зробив великий внесок у такі галузі науки, як історія України і Центральної Европи, історія та культура карпатських русинів, а також релігія, етнополітика, націєтворення, картографія, бібліографія.
560 переглядів

Барбара Кассен. Більше однієї мови

Дмитро Шевчук ・ Червень 2016
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклад із французької Світлани Желдак
Авторка дотримується думки, що слово відточує річ, примушуючи її існувати в певний спосіб. Тож цілком слушно романтики зіставляли мову з волоком, який рибалки закидають у море: «мова — це те, що приносить нам певну рибу, певний тип світу». Водночас мови творять свої неповторні світи. Тому Касен звертає особливу увагу на неперекладності, себто слова, які не вдається перекласти іншою мовою. Вони сиґналізують відмінність певної мови від інших. У цьому ж контексті цікавою є проблема, яку також порушує Касен, — перехід з однієї мови до іншої.
686 переглядів

Юлія Стахівська. Verde [рослинність]

В'ячеслав Левицький ・ Березень 2016
Київ: Смолоскип, 2015.
Ландшафт мови і мова ландшафту є головними темами збірки Юлії Стахівської. Сорок п’ять віршів постають взірцями певного природного висловлювання, якому властива метафорика органічного світу. Навіть ліричний суб’єкт набуває ботанічних рис: на його нозі («Verde»), з пупка («Vegetatio/рослинність»), «крізь білі крайки нігтів» пробиваються пагінці. Апелюючи до рослин і веґетації, авторка окреслює умоглядні явища, передусім пов’язані з мовленням.
532 переглядів