Марина Нестьева. «Чтобы музыка была не придумана, а услышана…». Музыка Валентина Сильвестрова. Беседы, статьи, письма

Олександр Щетинський ・ Червень 2018
Харків: Акта, 2012.
Хоча Сильвестров говорить про музику багато й охоче, він не є легким співрозмовником, бо найчастіше не відповідає прямо на запитання, а раз по раз звертається думкою до чогось іншого. Дуже скоро читачеві стає зрозуміло, що композитор готовий висловлюватися лише про те, що його напряму бентежить чи захоплює в контексті власної творчости.
150 переглядів

Adriana N. Helbig. Hip Hop Ukraine: Music, Race, and African Migration

Тамара Марценюк ・ Квітень 2018
Bloomington: Indiana University Press, 2014.
Авторка зізнається, що дослідження привело її до переосмислення української ідентичности, а також змусило задуматися, що означає бути американкою. Окрім того, вивчення світового гіп-гопу спонукало замислитися про поняття раси. Загалом новизна дослідження в тому, що до студій гіп-гопу, які мають радше глобальну перспективу, вона додала реґіональний східноевропейський аспект.
204 переглядів

Стівен Вітт. Як музика стала вільною. Цифрова революція та перемога піратства

Юлія Ємець-Доброносова ・ Листопад 2017
Київ: Наш формат, 2017.
Переклад з англійської Юрія Семенова
Стивен Віт, американський журналіст, автор журналу «The New Yorker», позиціонує свій текст як розслідувальну журналістику. На написання книжки він витратив п’ять років, а зацікавлення темою музичного піратства автор пояснює тим, що сам належить до піратського покоління. У книжці історію його масштабного «піратування» змальовано лаконічно і з гумором.
391 переглядів

Ольга Балашова, Лизавета Герман (упорядниці). Искусство украинских шестидесятников

Оксана Олійник ・ Червень 2016
Київ: Основи, 2015.
Упорядниці видання, мистецтвознавиці Ольга Балашова та Лізавета Герман створили путівник художніми тенденціями 1960-х років у контексті українських та світових процесів. Авторки наголошують універсальність розуміння доби: адже свої шістдесятники, післявоєнне покоління незалежних свідомих особистостей, були в кожній країні; українським був притаманний літературно-мистецький вияв права на свободу самовизначення з пробудженням національної самосвідомости.
520 переглядів

Яків Сорокер. Українська пісенність у музиці класиків. Спроба дослідження

Юлія Бентя ・ Червень 2016
Вінниця: Нова книга, 2012.
Уперше перекладена українською мовою книжка, яку підготував до видання дрогобицький музикознавець Володимир Грабовський, має непросту історію, невилучну від життєвих перипетій її автора — скрипаля і музиколога Якова Сорокера (1920–1995). Сорокер народився в Бесарабії, музичну освіту здобув у Парижі, Кишиневі та Москві, а помер в Ізраїлі. Протягом чотирнадцяти років, які передували еміґрації (1962–
372 переглядів

Елена Зинькевич. О настоящем, о былом размышляет Евгений Станкович в беседах с Еленой Зинькевич

Юлія Бентя ・ Травень 2015
Нежин: Издатель ЧП Лысенко М. М., 2012.
Зінькевич у жодному разі не монополізує права ставити запитання, а Станкович — уточнювати й інтерпретувати факти. Час від часу Олена Зінькевич порушує чистоту жанру, долучаючи до тексту розмови свідчення інших осіб, що переважно пропонують альтернативну версію подій, а не підтверджують безпосередньо спогади Станковича.
330 переглядів

Михайло Степаненко. Музично-історичні етюди

Юлія Бентя ・ Травень 2015
Київ: Гроно, 2012.
Статті присвячено найяскравішим (або ж найзагадковішим) представникам української музики в найширших контекстах — часовому, географічному та міждисциплінарному.
429 переглядів

Галина Мокреева. Статьи, письма, воспоминания

Юлія Бентя ・ Лютий 2015
Київ: Дух і Літера, 2013.
Составитель Игорь Блажков
За інших обставин доля доньки київського письменника Юрія Мокрієва (написання їхніх прізвищ за документами не збігається) могла би скластися інакше. 1955 року вона закінчила Київську музичну десятирічку, де була однією з найкращих учениць.
400 переглядів

Ігор Савчук. Камерна музика 1920-х в Україні. Спроба філософського осмислення

Юлія Бентя ・ Лютий 2015
Київ: Фенікс, 2012.
Дослідник знаходить точки перетину між природою европейського екзистенціялізму і творчістю українських композиторів 1920-х років, зокрема камерно-вокальною лірикою Бориса Лятошинського, фортепіянними мініятюрами Ігоря Белзи, а також польських львів’ян Тадеуша Зиґфріда Касерна та Юзефа Кофлєра.
258 переглядів

Наталія Калуцка, Лю Пархоменко. Олександр Кошиць. Мистецька діяльність у контексті музики ХХ сторіччя

Юлія Бентя ・ Лютий 2015
Київ: Фенікс, 2012.
Аби оцінити значення гастролей хору Кошиця для популяризації України у світі, досить навести цитату із Кошицевого листа до композитора зі Ставрополя Василя Беневського: «У Мехіко-сіті на концертах у “Торрео” мене слухали вперше 32600, удруге — 36000, і втретє — 38000 людей. Уяви, як кричав цей океан людей!»
329 переглядів