Міхаїл Король, Роман Корогодський, Олена Стяжкіна.... Єгупець, 2018, № 27

Юлія Ємець-Доброносова ・ Березень 2019
Художні твори й есеї, мемуари і публіцистика, історичні та мистецтвознавчі статті у 27‑му числі «Єгупця» представлено врівноважено. Привертають увагу смислові і тематичні мости між розділами видання. Тонкий гумор сімейних передань-оповідань Міхаїла Короля перегукується не лише з перекладами численних єврейських авторів, а й із мемуарами Романа Корогодського та мистецтвознавчими статтями про єврейський фольклор і театр, поезії Ії Ківи і Катерини Сінченко — із прозою Олени Стяжкіної...
78 переглядів

Марина Абрамович. Пройти крізь стіни

Вадим Мірошниченко ・ Грудень 2018
Київ: ArtHuss, 2018.
Переклад з англійської Олександра Михеда
Як зазначав бельгійський художній критик і теоретик Тьєрі де Дюв, аби мистецтво існувало в певній культурній формації, варто зважати на чотири умови: об’єкт, автор, публіка, інституційне місце (ґалерея, музей тощо). Перформанс не те що руйнує цю модель, але надає їй розкутішого трактування: головною дійовою особою стає тіло художника, тобто об’єкт не є чимось тотально відстороненим; якщо тіло художника — це об’єкт, то ми часто споглядаємо поєднання об’єкта й автора.
257 переглядів

Сергій Плохій. Царі та козаки. Загадки української ікони

Редакція Критики ・ Грудень 2018
Київ: Критика, 2018.
160 с., I–VIII іл. вкл., бібл., покажчик. ISBN 978–966–2789–08–09
Книжка відомого історика, директора Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія «Tsars and Cossacks: A Study in Iconography» (Harvard University Press, 2002), присвячена соціяльним, політичним і культурним контекстам козацької іконографії останньої третини XVII — першої половини XVIII століття, потрапила до українського читача за 16 років після виходу в світ англійською, втім, видання у перекладі було суттєво перероблено й доповнено, до того ж воно містить істотно оновлену джерельну базу і набагато ширший ілюстративний ряд.
3183 переглядів

Олена Голуб. Свято непокори та будні андеграунду. Життєписи не визнаних за життя художників з коментарями

Олег Сидор-Гібелинда ・ Червень 2018
Київ: Антиквар, 2017.
Сказати, що авторка «в матеріялі», – не сказати нічого. Вона довгі роки спілкувалася із цими «проклятими митцями» – скажемо на манер «проклятих поетів» Франції ХІХ століття – і часом виставлялася з ними; популяризувала їхню творчість – аж до енциклопедичних довідників. Текст супроводжують 250 ілюстрацій, із них – 35 раритетних світлин (також фраґменти листів, рукописів митців).
339 переглядів

Yevgen Nikiforov. Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics

Галя Василенко ・ Лютий 2018
Kyiv: Osnovy Publishing, 2017.
Edited by Olga Balashova and Lizaveta German.
Їх так багато, вони зачаїлися на автобусних зупинках у найвіддаленіших закутках бездоріжжя, на житлових будинках, на будівлях державного значення, на вокзалах, поштамтах, школах, поліклініках. Настільки звичні, мимовільні свідки епохи, про яку тепер насильно маємо забути, — ті свідки, яких не охороняють під час судового процесу, але які самі стають підсудними. З-поміж них і другорядні, звичайні спроби прикрасити побут; але водночас і ті «усмішки Мони Лізи», що їх пророкував Бредбері.
428 переглядів

Олена Кашуба-Вольвач. Академія Мистецтва. Книга I. Історія заснування (березень–грудень 1917). Хронологія подій. Документи

Марина Полякова ・ Грудень 2017
Київ: Фенікс, 2014.
Створення Української академії мистецтва у 1917 році неможливо розглядати лише як окрему освітню чи мистецьку подію. Цей заклад, без перебільшення, втілював сподівання значного кола української інтеліґенції щодо розвитку національної культури. Народження академії як складової частини української культурної революції відбувалося водночас зі спробами створити самостійну Українську державу.
413 переглядів

Тетяна Кочубінська (упор.). Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище

Марина Полякова ・ Грудень 2017
Київ: PinchukArtCentre, 2017.
Збірник статтей, присвячений вагомому феноменові у мистецтві України початку 1990-х років, видано з нагоди однойменної виставки під кураторством Тетяни Кочубінської та Ксенії Малих, експонованої від жовтня 2016-го до січня 2017 року в «PinchukArtCentre». Збірник ґрунтується на матеріялі, який склав наукову базу виставки, і виходить за рамки мистецтвознавства в дослідженні того, як політичні й соціяльні зміни позначилися на художній спільноті.
663 переглядів

Кінематографічні студії. Випуск 5. Репресовані кінематографісти. Актуальна пам’ять: статті й документи

Яна Примаченко ・ Грудень 2017
Київ: Кіно-Театр, Арт-книга, 2017.
До збірника, що його впорядкувала кінознавиця та головна редакторка журналу «Кіно-Театр» Лариса Брюховецька, ввійшла низка статтей і документів, що подають ретроспективний погляд на перипетії становлення українського радянського кінематографа 1920–1930-х років. Головну увагу приділено діячам так званого «червоного ренесансу». Більшість матеріялів публікуються не вперше, але цей підхід є виправданим, якщо врахувати важкодоступність першодруків та бажання зібрати тематично близькі публікації під однією обкладинкою.
566 переглядів

Станіслав Мензелевський (упор.). Іван Кавалерідзе. Мемуари. Драматургія. Публіцистика

Яна Примаченко ・ Листопад 2017
Київ: Національний центр Олександра Довженка, 2017.
Книжка є не просто антологією життя і творчости видатного митця. Вона кидає світло на цілу епоху в історії становлення українського радянського кіна — 1920–1940 роки. Іван Кавалерідзе (1887–1978) прожив довге і насичене життя та був свідком і одним із творців великого соціялістичного експерименту. Структурно книжка має три розділи: мемуари, до яких також увійшло листування митця з родичами, друзями та колеґами; драматургія, що містить кіносценарії до фільмів «Коліївщина», «Прометей» і п’єсу «Вотанів меч»; публіцистика, де, окрім дописів та інтерв’ю...
638 переглядів

Юрий Герчук. Эффект присутствия

Інна Булкіна ・ Жовтень 2017
Москва: Арт Волхонка, 2016.
Це остання книжка видатного мистецтвознавця та «книгаря», яку уклала його донька Єлєна Ґерчук; видання побачило світ уже після авторової смерти.
427 переглядів