Ден Бравн, Віктар Конлєх, Андронік Антанян.... ARCHE. 2015, № 1–2. Дэн Браўн. Код Да Вінчы

Богдан Завітій ・ Лютий 2017
«Можливо, хоч як це прикро, слід означити мовну ситуацію в Білорусі бодай так: монолінґвізм при періодичному використанні іншої (національної) мови? Звучить зневажливо для більшости білорусів, але, нам здається, така характеристика ближча до реальности».
371 переглядів

Андрій Кондратюк, Василь Слапчук, Євгенія Кононенко.... Кур’єр Кривбасу. 2016, № 317–318–319

Олег Коцарев ・ Січень 2017
Василь Габор згадує відвідини письменника Олександра Жовни у нарисі «У гостях в Олександра Жовни в Новомиргороді». Ярослав Голобородько аналізує цикл романів письменниці Дорис Лесинґ, Владислава Москалець висвітлює нещодавню збірку есеїв дослідниці літератури Елеонори Соловей «Притча про поетів»
457 переглядів

Томас Бремер, Вера Демель, Карін Роґальська.... Osteuropa. 2016, № 3. Fallstudien. Ukraine, Russland, Tschechien

Ростислав Загорулько ・ Січень 2017
Науковий працівник Берлінського науково-дослідного відділу Мюнхенського інституту сучасної історії Флоріян Петерс у статті «Червоний мак замість червоної зірки. “Декомунізація” історичної культури в Україні» торкається питання ревізії комуністичного минулого в нашій державі.
391 переглядів

Наталля Гардзієнка, Лявон Юревіч.... Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 38

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Нью-Ёрк — Менск: 2016.
Тема чергового тому альманаху — пам’ять і політика меморіялізації. Відкриває його велика стаття Наталлі Гардзієнки «Цвинтарі як частина меморіяльної культури еміґрації» з оглядом історії білоруських некрополів у різних країнах світу, минулого громад, при яких створено кладовища, вікового, статевого й конфесійного поділу похованих тощо. Авторка окремо зупиняється на похованнях чільних діячів білоруського зарубіжжя, оглядає особливості могильних каменів еміґрантів і епітафій на них.
415 переглядів

Зміцєр Матвєйчик, Сяргей Йорш, Наталля Гардзієнка... . Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 37.

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Нью-Ёрк — Менск: 2014.
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже дев’ятисот сторінок. Уперше від часу появи (перший випуск вийшов 1952 року) він отримав звичні для наукового видання атрибути — анотації до статтей та інформацію про авторів. Тема числа — життя білоруських еміґрантів у Франції та Чехословаччині, однак відкриває його розлога публікація ширшого засягу.
452 переглядів

Генадзь Сагановіч, Кшиштоф Квятковський... . ARCHE. Бітва пад Оршай: месца памяці і канфлікт інтэрпрэтацый

Максим Карповець ・ Вересень 2016
2014, № 12
Число білоруського часопису присвячено одній із ключових подій в історії Великого князівства Литовського (ВКЛ) — битві під Оршею 1514 року. Тоді об’єднані литовсько-польсько-руські сили під командуванням князя Костянтина Острозького розгромили московське військо на чолі з Іваном Челядіним. Автори осмислюють битву з кількох перспектив, враховуючи різні інтерпретації, зокрема авторства російських істориків. Такі події, як битва під Оршею, є причиною для політизації та викривлення історії, адже для багатьох визнати поразку — непосильне завдання.
545 переглядів

Наталя Сліж, Алег Ліцкевіч.... ARCHE. Гарадзенскі міленіум

Максим Карповець ・ Вересень 2016
2014, № 11
Число зосереджено на феномені Гродна — чи не найважливішого білоруського міста з погляду архітектури та історичної пам’яті. Як зазначає в передмові Наталя Сліж, детальне вивчення окремого реґіону дає можливість виявити і локальні тенденції, і особливості перебігу глобальних історичних процесів у ньому. Тому завдання числа — оприявнити історичні макропроцеси на тлі міста і розгорнути невідомі сторінки його життя, зокрема з досі не розкритих архівів.
556 переглядів

Неджа Келек, Василь Махно.... ARCHE. Радзіма

Богдан Завітій ・ Вересень 2016
2014, № 10 (131)
«Стамбул не став справжньою батьківщиною для моїх батьків. Вони ніколи не почувалися в цьому місті як удома, вони жили, як гості з Анатолії, щоб знову виїхати геть через двадцять років. В Анатолії ми були черкесами, у Стамбулі — анатолійцями, у Німеччині — турками. А в Туреччині — альманджами, німчиками. Ми з братами і сестрами не знаємо, де ховатимемо матір, коли вона помре. Вона не погодилась би на жодне місце ні тут, ні там», — ділиться в есеї «Таксим» німецька публіцистка турецького походження Неджа Келек. Її текст увійшов до тематичного числа «Радзіма» білоруського часопису.
582 переглядів

Олександр (Ольгерд) Шлюбський, Лев Цвятков.... ARCHE. Гістарыяграфія 1920-х гадоў: «доўгае XIX стагодзьдзе»

Богдан Завітій ・ Вересень 2016
2014, № 9
В історії Білорусі «довге XIX століття» збігається з часовими рамками, що їх визначив британський історик-марксист Ерик Гобсбавм: від Великої французької революції до Першої світової війни. Різниця лише у відправній точці: у білоруському випадку століття розпочалося з поділів Речі Посполитої, пише Алег Дзярновіч у передмові до числа. Вивчати цей період білоруської історії розпочали у 1920-х — у роки більшовицької політики білорусизації та НЕПу. Тоді ж відбулося й інституційне оформлення білоруської науки: у Мінську з’явилися університет і академія наук.
446 переглядів

Ян-Вернер Мюлер, Райнгольд Фетер.... Osteuropa, 2016, № 1–2. Gegen die Wand: Konservative Revolution in Polen

Ростислав Загорулько ・ Вересень 2016
Число із назвою «Головою об стіну» присвячено консервативній революції у Польщі. Об’єктом уваги політолога Яна-Вернера Мюлера (Принстонський університет) є феномен політичного популізму. Спростовуючи поширене припущення про нездатність популістів керувати державою, він зазначає: популісти дотримуються особливої концепції політики, використовують специфічні методи управління.
437 переглядів