Сєрґей Лєбєдєв, Аґнєшка Гудзік, Фолькер Вайхзель.... Osteuropa. 2017, № 9–10. Wärmebild. Sondierungen im Osten Europas

Ростислав Загорулько ・ Грудень 2018
Публікації числа висвітлюють аспекти поточного громадсько-політичного життя України, Росії, Чехії, Литви. Значну частину присвячено релігійній політиці СССР часів відлиги й перебудови та Російській православній церкві. Журналіст і письменник Сєрґей Лєбєдєв пише про Юрія Дмітрієва, який 1997 року відкрив таємне масове поховання жертв Великого терору поблизу Мєдвєж’єгорська («Свідчення мертвих. Юрій Дмітрієв, мандрівник архіпелагом»). Відтоді йому вдалося виявити й ідентифікувати чимало людських решток, опублікувати тисячі імен жертв сталінських репресій.
86 переглядів

Надія Трач. «Разом — сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї

В'ячеслав Левицький ・ Липень 2015
Київ: Кліо, 2015.
У центрі уваги Трач перебуває понад вісімсот гасел, що їх розглянуто в межах українського політичного дискурсу. Його проаналізовано з огляду на риторику протестів у Росії, Сирії, Туреччині.
462 переглядів

Е. И. Горошко. Информационно-коммуникационное общество в гендерном измерении

Інна Кравченко ・ Липень 2013
Харьков: ФЛП Либрукина Л. М., 2009.
Авторка розглядає ґендер як «рухливий» компонент, що може залежати від середовища, соціюму, статі інформантів і сучасних інформаційних технологій.
323 переглядів

Наталя Хобзей, Оксана Сімович, Тетяна Ястремська, Ганна Дидик-Меуш. Лексикон львівський: поважно і на жарт

Соломія Бук ・ Липень 2013
Львів: Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, 2009.
Упорядниці «Лексикону львівського поставили собі за мету зафіксувати особливості мовлення Львова XX століття. Праця містить тлумачення багатьох іноді вже підзабутих слів, сталих словосполук, фразеологізмів, прислів’їв та приказок (понад 12 тисяч одиниць). Джерелами її стали насамперед власні спостереження авторок за лексиконом мовців міста, художня та мемуарна література авторів-львів’ян, а також приватний архів Івана Лучука. «Лексикон львівський» фіксує мовлення Львова таким, яким воно є, не підганяючи під рамки граматик і правописів. Авторки зуміли передати особливий дух Львова, коло
2553 переглядів

Анн Вебер. Навчальний посібник з проблематики «мови ненависті»

Володимир Гушулей ・ Лютий 2012
Київ: Тютюкін, 2010.
Метою посібника є визначити саме поняття «мова ненависти» й надати рекомендації щодо критеріїв, які застосовує Европейський Суд із прав людини у розгляді справ з обмеження права на свободу вираження поглядів. У вступі авторка розкриває природу конфлікту права на свободу вираження поглядів, з одного боку, і права на свободу думки, совісти та релігії – з іншого.
560 переглядів

Наталія Прокопчук, Максим Буткевич, Юрій Чумак (упоряд.), Вікторії Сюмар (заг. ред.). Як уникати мови ворожнечі

Олена Синчак ・ Лютий 2012
Київ: Інститут масової інформації, 2008.
Говорячи про «мову ворожнечі» (hate speech), автори мають на думці «некоректні висловлювання на адресу етнічних, конфесійних чи певних соціяльних груп як спільнот і на адресу конкретних людей як представників цих груп. Подібні висловлювання можуть стосуватися групи людей, виокремленої за зовнішньою ознакою (напр., колір шкіри), етнічністю, віросповіданням тощо». Посібник подає це поняття у контексті міжнародних правових актів.
363 переглядів

Ольга Соломонова. «И когда смеется лицо – вместе с ним не веселится ум»: Смеховое зазеркалье русской музыкальной классики

Олеся Найдюк ・ Грудень 2010
Київ: ТОВ «Задруга», 2006.
Монографію київського музикознавця Ольги Соломонової присвячено феноменові сміху, котрий у багатьох контекстах світової гуманітаристики перебував на марґінесах. Таке його позаконтекстне місце, з одного боку, свідчить про певну об’єктну не-об’єктивність науки, своєрідну її тематичну інертність, через яку сміх спіткала очевидна несправедливість. Але з іншого, оптимістичного (і прагматичного) боку, така ситуація радше на користь сміхові: адже найцікавіше відбувається на марґінесах, на полях, на берегах.
861 переглядів

Людмила Павлюк. Риторика, ідеологія, персуазивна комунікація

Олена Синчак ・ Червень 2010
Львів: ПАІС, 2007.
В українському науковому та освітньому просторах не надто уважні до риторики: із переліку дисциплін у більшості вишів її вилучають, присвячені їй наукові розвідки й навчальні посібники з’являються рідко, а тому кожна ґрунтовна праця на цю тему може стати подією – як-от і книжка Людмили Павлюк, що порушує досі не обговорені проблеми у цій царині. Посібник підготовлено на належному науковому рівні, тож він, безперечно, принесе користь і викладачам, і студентам – як добра нагода зацікавитися риторикою, дослідити її гострі грані і визначити для себе: скільки ж тих граней насправді.
1326 переглядів

Біл Бауринґ, Володимир Кулик, Лариса Масенко.... Мовна політика та мовна ситуація в Україні. Аналіз та рекомендації

Станіслав Шумлянський ・ Грудень 2009
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
Праця є підсумком дворічної діяльности проєкту INTAS із дослідження теперішнього стану мовної сфери та перспектив розвитку на майбутнє. Тож попри різну тематику, видання постає саме колективною працею, а не збіркою окремих статтей.
415 переглядів

Елена Шейгал. Cемиотика политического дискурса

Олексій Зарецький ・ Лютий 2006
Москва: 2004.
Автор розрізняє публічний дискурс, який є аґентивним визначенням, та дискурс влади, що є генетивним визначенням. Мова є не відображенням політичної діяльности, а компонентом поля політики. Мова політики, політична комунікація, політичний дискурс – нестрогі синоніми; дотичними ж до поняття політичного дискурсу є юридичний та політологічний дискурси.
285 переглядів