Жан Бодріяр. Фатальні стратегії

Дмитро Шевчук ・ Грудень 2011
Львів: Кальварія, 2010.
Книжку Жана Бодріяра можна проінтерпретувати як своєрідну діягностику культурної, соціяльної, політичної катастрофи сучасности. Це передусім катастрофа смислу. Хоча ми не маємо певности, чи ця катастрофа вже сталася, а чи лише чекає на нас.
526 переглядів

Томас Бремер, Дженіфер Васмут, Детлєф Поляк.... Osteuropa. 2009, № 6. Glaubenssache. Kirche und Politik im Osten Europas

Юлія Бентя ・ Червень 2010
Релігійна проблематика не втрачає актуальности на східноевропейських теренах, про що свідчить навіть обсяг (понад 300 сторінок) цього числа «Osteuropa», тема якого – «Символ віри: церква і політика у Східній Европі».
262 переглядів

Вадім Руднєв, Єлєна Пєнська, Марія Віролайнен.... Семиотика скандала

Тетяна Дзядевич ・ Червень 2009
Париж; Москва: Русский институт, 2008.
Очевидним задумом серії є продемонструвати читачеві, як марґінальні нібито явища – безумство, страх, скандал – конструюють культуру, у який спосіб ці «марґінальні» механізми підсвідомо виявляються і як «творці» культурного простору цілком свідомо конструюють і прораховують їх.
253 переглядів

Ответственный редактор Леонид Васильев. Редактор-составитель Алексей Рябинин. Мы и они. Конформизм и образ «другого»

・ Серпень 2008
Москва: КДУ, 2007.
Збірку статтей на тему ксенофобії «Ми і вони» можна умовно поділити на дві частини: теоретичне осмислення природи та принципів виокремлення «своїх» і «чужих» у суспільстві (праці Лєоніда Васільєва та Свєтлани Лучицької) та описи конкретних випадків такого поділу.
214 переглядів

Николай Митрохин. Русская православная церковь: современное состояние и актуальные проблемы

Віктор Єленський ・ Травень 2007
Москва: Новое литературное обозрение, 2004.
Книжку щільно залюднено живими та колоритними персонажами: уцерковленими гіпі й безсмертними бабусями, митрополитами, які зробили гроші на тютюні й горілці, священиками з напівзруйнованих сільських парафій, ієрархами, котрі оздоровлюються в Кремлівській лікарні, і народом Божим, що везе вбогих і скалічених до святих водоймищ.
306 переглядів

Marcin Wojciechowski. Pomarańczowy majdan

Анна Лазар ・ Травень 2007
Warszawa: WAB, 2006.
Відмінність реакцій показує, що польські читачі (принаймні рецензенти) потребують аналізу помаранчевої революції, але книжка Войцеховського належить до іншого жанру. Це репортажі, «гарячі огляди», не наукова праця про українські події, а емоційне враження від них. Книжку написано в тональності, на яку була налаштована польська молодь і яка наповнювала не лише київські, а й варшавські вулиці.
284 переглядів

Нэнси Рис. «Русские разговоры». Культура и речевая повседневность эпохи перестройки

Мар'яна Мусій ・ Квітень 2007
Москва: Новое литературное обозрение, 2005.
Етнографічним матеріялом для дослідження стали особисті розмови автора з московською інтеліґенцією, чиновниками та представниками інших прошарків московського суспільства, а також російські теле- й радіорепортажі, публікації в тогочасній пресі.
300 переглядів

Линор Горалик. Полая женщина: Мир Барби изнутри и снаружи

Наталя Якубчак ・ Березень 2007
Москва: Новое литературное обозрение, 2005.
Світ Барбі зсередини подано в розгорнутій картині змін зовнішности ляльки протягом 46 років існування, аналізу її атрибутів – аксесуарів, професій, приятельок. Особливу увагу (напевно, у зв’язку з нещодавнім «розлученням») зосереджено на стосунках Барбі й Кена.
215 переглядів

Сергій Єкельчик, Пітер ван дер Веер, Ірина Пярт.... Ab Imperio. 2006, № 3

Андрій Портнов ・ Лютий 2007
Редакційний вступ «Хор націй: конструювання та опис групової єдности» обґрунтовує важливість того, щоби звернути спеціяльну увагу на мову самоопису, використовувану в процесі творення соціяльної групи. Йдеться, зокрема, про те, що наука переживає відчутну втрату здатности «відчитувати» мови територіяльности, конфесії та походження поза телеологічною національною парадигмою.
270 переглядів

Марта Богачевська-Хом’як, Мирослав Попович, Вілен Горський.... Покликання університету

Наталя Іванова ・ Червень 2006
Київ: РІА «Янко», «Веселка», 2005.
Розмова про «сутність університету» частіше обертає його на умоглядну, символічну модель «пристановища» для інтелектуалів, де відбувається апробація сил і незалежности людського розуму, ніж на конкретне явище культурної дійсности. Тим більше, дійсности української.
299 переглядів