Оксана Булгакова, Валерій Смолій, Юрій Шаповал.... Україна ХХ століття: культура, ідеологія, політика. Випуск 21

Андрій Блануца ・ Листопад 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
Спеціяльний випуск щорічника представляє матеріяли круглого столу «Горбачовська “перебудова”: український контекст (до 30-річчя проголошення курсу)», що відбувся в Інституті історії України НАН України 21 травня 2015 року. На думку багатьох фахівців, курс на «перебудову» спричинив та прискорив процес розпаду СРСР, підірвавши його планову економіку поступовим переходом спочатку на госпрозрахунок і згодом на капіталістичні рейки економіки.
579 переглядів

Василь Черепанин, Леся Кульчинська, Ольга Папаш.... Політична критика. Нам нема що втрачати, крім наших Майданів

Оксана Олійник ・ Листопад 2016
2014, №5.
Автори вміщених у числі розвідок осмислюють явище Майдану і досліджують візуальні репрезентації подій. На думку керівника Центру візуальної культури Василя Черепанина, «українці стали суспільством на Майдані завдяки тому, що українське суспільство стало Майданом», тому важливо зрозуміти Майдан у всіх вимірах, відкинувши підрахунок втрат і здобутків революційних подій 2013–2014 років. У статті «Майдан: повернення Європи» Черепанин осмислює медійний образ Майдану через поняття візуальної революції, тотальної політично-художньої інсталяції.
753 переглядів

Сергій Плохій. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до Незалежності

Богдан Завітій ・ Листопад 2016
Харків: КСД , 2016.
Переклад з англійської Романа Клочка
Професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій є одним із чільних сучасних дослідників історії України. Із дев’яти його дотеперішніх книжок українською донедавна вийшло чотири: «Наливайкова віра: козаки та релігія в ранньомодерній Україні» («Критика», 2005), «Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського» («Критика», 2011), «Козацький міф: історія та національне питання в епоху імперій» («Laurus», 2013) та «Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі» («Критика», 2015).
4904 переглядів

Viatcheslav Likhachev. Russie.Nei.Visions. Les radicaux de droite dans le conflit russo-ukrainien

Редакція Критики ・ Вересень 2016
Paris: Ifri, 2016.
n. 95
Чергове число бюлетеня «Russie.Nei.Visions», що його публікує Французький інститут міжнародних відносин (IFRI), містить розвідку відомого ізраїльського історика та громадського діяча, експерта з проблематики праворадикальних рухів в Росії та Україні, антисемітизму та ксенофобії на постсовєтському просторі, керівника програми «Аналітика» Евразійського єврейського конґресу та Групи моніторинґу прав національних меншин Вячеслава Ліхачова «Праві радикали в російсько-українському конфлікті».
538 переглядів

Мартин Малек, Еміль Сулейманов.... Osteuropa. Ausgeklinkt Interventionismus in Russland und Ungarn

Ростислав Загорулько ・ Вересень 2016
2015, № 11–12
Останнє число часопису за 2015 рік присвячено інтервенціоністській політиці Росії та Угорщини. Науковий працівник Національної академії оборони у Відні Мартин Малек у статті «Війна з тероризмом? Російська військова інтервенція в Сирію» пише, що вторгнення стало несподіванкою для спостерігачів. Проте воно вписується в політику Владіміра Путіна минулих років.
526 переглядів

Генрик Літвін. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569–1648)

Андрій Блануца ・ Вересень 2016
Київ: Дух і Літера , 2016.
Переклад з польської Лесі Лисенко
Книжка Генрика Літвіна, який нині обіймає посаду Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Польща в Україні, подає підсумкові напрацювання автора щодо історії руської шляхти в Речі Посполитій від часів інкорпорації до неї Київського, Волинського та Брацлавського воєводств у 1569 році і до початку Національної революції 1648 року (за Літвіном — Національно-визвольної війни).
1447 переглядів

Олексій Толочко, Олена Русина, Віктор Горобець... . Влада і суспільство в Україні. Історичний контекст

Василь Кононенко ・ Вересень 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2013.
Працівники Інституту історії України НАН України є авторами праці, яка претендує на висвітлення теми влади та суспільства на сучасній українській території від часів Київської держави до розпаду Радянського Союзу. Олексій Толочко описує особливості функціонування князівської влади у Стародавній Русі. Науковець показує, що князівський рід був монополістом влади у суспільстві, тому воно не уявляло собі життя без нього.
642 переглядів

Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. Донеччина і Луганщина у XVII–XXI ст.: історичні фактори й політичні технології формування особливого та загального у регіональному просторі

Андрій Блануца ・ Вересень 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2015.
Монографія науковців з Інституту історії України НАН України Станіслава Кульчицького та Лариси Якубової висвітлює найактуальніші питання історії Луганщини та Донеччини. Праця показує сучасні тенденції історичної науки (побудова моделі історичного розвитку окремої території на реґіональному рівні із залученням узагальнювальних методик) і має прикладне значення з огляду на поточні відцентрові тенденції державотворчого процесу в Україні.
846 переглядів

Edited by Zbigniew Rau and Marek Tracz-Tryniecki Lanham. Tocquevillian ideas: contemporary European perspectives

Дмитро Шевчук ・ Вересень 2016
Boulder, New York, Toronto, Plymouth: University Press of America, 2014.
Алексиса де Токвіля найчастіше асоціюють із книжкою «Демократія в Америці». Однак у своїй політичній філософії він звертався і до вивчення Европи. Зокрема, під час подорожі до Лондона 1833 року, за декілька років до видання книжки про Америку, він ствердив, що незаперечним майбутнім Европи буде демократія. Автори збірника присвячують статті европейській перспективі філософії Токвіля, стверджуючи при цьому неабияку значущість його ідей для сучасности.
462 переглядів

Владислав Берковський, Валянцін Голубєв.... Соціально-економічні трансформації в Україні та Білорусі в XVI–XVIII ст.: фактор реформ

Андрій Блануца ・ Серпень 2016
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У виданні розглянуто актуальні питання соціяльно-економічних перетворень і реформ на українських та білоруських землях у XVI–XVIII століттях, які перебували у політичній системі спочатку Великого князівства Литовського (ВКЛ), а після Люблінської унії — Речі Посполитої. Науковий збірник узагальнює конкретні напрацювання білоруських та українських дослідників у вивченні задекларованої проблематики у переломні моменти соціяльно-економічної модернізації, реорганізації та втілення реформ раннього Нового та Нового часу.
715 переглядів