Упорядник Иван Петровцій. Антологія днишньої русинської лїтературы

Сергій Гірік ・ Грудень 2012
Ужгород: 2009.
Вельми цікавий русинський літератор, автор доволі епатажних текстів Іван Петровцій упорядкував 500-сторінковий том «Антологія днишньої русинської лїтературы», зібравши в ньому майже самі тільки твори гумористичного та сатиричного жанрів – окрім ориґінальних, також травестійні переклади й переспіви творів світової та української класики.
517 переглядів

Василь Карп’юк. Brustury: Збірка поетичних текстів

Богдан Ославський ・ Серпень 2012
Івано-Франківськ: Типовіт, 2011.
Після виходу дебютного «Мотлоху» Василь Карп’юк не змусив довго чекати з новою поетичною збіркою. Її назва «Brustury» – це рідне Василеве село, тільки латиницею написане.
640 переглядів

Альбіна Позднякова. Тяжіння

Юлія Бентя ・ Серпень 2012
Львів: artarea, 2012.
Так, будь-який художній твір – рукотворна справа. Проте поетичні ритми Позднякової справді вкрай споріднені з мереживом, яке тяжіє до ідеального самоповторення, а насправді цікаве відхиленнями від заданого зразка, неточностями, похибками та іншими привабливими випадковостями.
260 переглядів

Наталья Бельченко. Бродяга / Беглец

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2012
Дрогобич: Коло, 2010.
Серед російських віршів авторка приховала кілька українських, котрі, не змінюючи загального настрою, додають збірці іншого звучання. Коли на двох сусідніх сторінках бачиш український та російський тексти, то мимоволі починаєш здогадуватися, що метафізика (чи магія?) передбачає дещо інше, ніж банальне мислення певною мовою.
407 переглядів

Оксана Забужко, Дирк Браунс.... Radar / Радар

Інна Корнелюк ・ Грудень 2011
2010.
№ 02
Цей номер часопису не має спільної для всіх авторів теми. Втім, у царині літератури тема завжди залишається всього лишень умовністю: після того, як великий Сартр написав «Нудоту», нудних тем більше не існує.
568 переглядів

Ігор Котик. Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського

Юлія Ємець-Доброносова ・ Грудень 2011
Львів: Львівське відділення Iнституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2009.
Дослідження смислів, висловлених поезією, завжди є і джерелом натхнення, і випробуванням для того, хто обрав таку втішну і невтішну водночас справу. З одного боку – це намагання створити своєрідну карту мандрівок суб’єктивности, а з іншого – постійне зіткнення зi змінністю того простору, що його творить поет. У випадку із дослідженням, що його провів Ігор Котик, маємо справу з варіянтом інтерпретаційної стратегії, не обтяженої бажанням дослідника продемонструвати свою наукову ерудицію.
577 переглядів

Ірина Надворна. Данина моді

Анастасія Нечипоренко ・ Жовтень 2011
Ужгород: Поліграф центр «Ліра», 2010.
Творчий дебют Ірини Надворної відбувся 2008 року, й одразу поетка здобула визнання, ознакою чого стала премія за майстерне відчуття слова та ігрову манеру письма в збірці «ТекстСтильна проМисльСловість».
330 переглядів

Упорядник Григорій Семенчук. Молода Республіка Поетів

Жанна Капшук ・ Жовтень 2011
Львів: 2010.
Невелику тоненьку книжечку – поетичний звіт Шостого фестивалю «Молода Республіка Поетів жнародного літературного фестивалю у Львові, – одразу привертає увагу багатозначністю й образністю, відчитувати які треба починати вже з обкладинки. Дещо розмиті червоні літери титульного напису (фарбою написані а чи кров’ю?), груба чорна «крапка» наприкінці, котра одночасно є ніби Малєвічевим квадратом – може, це й надмірність у тлумаченні символів, а може, вказівка на те, що книжка надає слово людям цікавим і неординарним, які вміють те слово вимовити і бачать світ по-своєму.
223 переглядів

Іван Малкович. Все поруч

Ольга Купріян ・ Квітень 2011
Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010.
Вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв’ю
Іван Малкович, як він сам зізнається в «калейдоскопічному інтерв’ю» «Соло з квінтетом», належить «до тих поетів, які все життя пишуть мовби одну книжку». Власне, найостанніша його книжка заново «вибраного» і є тому якнайкращим свідченням.
756 переглядів

Юлія Стахівська. Червоні чоловічки

Жанна Капшук ・ Лютий 2011
Київ: Смолоскип, 2009.
Дебютну поетичну збірку Юлії Стахівської можна з певністю назвати симфонією. Як і музична симфонія, вона складається з чотирьох частин («серце-перкусія», «сузір’я риб», «червоні чоловічки», «майоліка»), кожна має свій ритм і характер, але разом вони творять єдине ціле. А головне, «виконання», себто сприйняття, а краще – прийняття у себе поезії Юлії Стахівської потребують цілого оркестру чуттів. Адже кожен її образ, кожна риторична фігура настільки багатогранні, що сприйняти їх одним лише поглядом а чи дотиком неможливо.
419 переглядів