Євгенія Сенік. Країна У, або Казки чужим дітям

Оксана Купер ・ Січень 2017
Чернівці: Книги–XXI, 2016.
Побутове життя дівчини, особливості працевлаштування в німецькій родині, відмінності в життєвих поглядах та враження від спілкування з іншими еміґрантами — про все це читач дізнається через внутрішні діялоги героїні із самою собою.
904 переглядів

Микола Рябчук. Каміння й Сізіф: Літературні есеї

Ганна Протасова ・ Серпень 2016
Харків: Акта, 2016.
У книжці зібрано літературно-критичні та есеїстичні нариси Миколи Рябчука, більшість із яких побачили світ в українській періодиці майже двадцять років тому (газета «День», часописи «Критика» і «Сучасність», «Всесвіт» і «Березіль» тощо). Порівняно невелику частину текстів датовано 2000-ми роками, а хронологічно найближчою до сьогоднішнього дня є розвідка про есеїстику Кшиштофа Чижевського «Людина пограниччя» (2013). Утім, попри досить велику часову дистанцію, Рябчукові статті другої половини 1990-х років прочитуються як цілком суголосні сьогоденню.
1067 переглядів

Віра Агеєва. Дороги й середохрестя

Катерина Девдера ・ Серпень 2016
Львів : Видавництво Старого Лева, 2016.
Нове видання есеїв Віри Агеєвої, однієї з провідних дослідниць української літератури ХХ століття, — це спроба звести місток між академічним літературознавством і доступною ширшому колу читачів літературою. Однак тексти книжки «Дороги й середохрестя» є радше науково-публіцистичними статтями, що тяжіють до есеїстики, ніж власне есеями.
1128 переглядів

Марія Іваницька. Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах

Роксоляна Свято ・ Липень 2016
Чернівці: Книги — ХХІ, 2015.
Монографія Марії Іваницької пропонує ґрунтовний огляд історії українсько-німецького літературного перекладу від середини ХІХ століття до наших днів, побачений крізь призму «постаті перекладача». Це поняття дослідниця тлумачить максимально широко — в єдності його чи її «мовної особистости», перекладацької діяльности і розмаїтті соціяльних ролей. Іншим центральним поняттям дослідження є «літературний трансфер», пояснений як «репрезентація української культури та України в німецькомовних країнах».
1036 переглядів

Тетяна Терен. RECвізити. Антологія письменницьких голосів

Олег Коцарев ・ Липень 2016
Львів : Видавництво Старого Лева, 2015.
У двотомнику журналістки культурної тематики Тетяни Терен зібрано розмови із сучасними українськими письменниками різних поколінь, подані у вигляді монологів. У першому томі героями є Юрій Андрухович, Віра Вовк, Леся Воронина, Василь Голобородько, Лариса Денисенко, Анатолій Дімаров, Іван Дзюба, Іван Драч, Сергій Жадан, Оксана Забужко. У другому — Юрій Іздрик, Ігор Калинець, Маріанна Кіяновська, Іван Малкович, Юрій Мушкетик, Дмитро Павличко, Галина Пагутяк, Тарас Прохасько, Ірен Роздобудько, Юрій Щербак.
727 переглядів

Василь Карп’юк. Ще літо, але вже все зрозуміло

Наталя Ткачик ・ Липень 2016
Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
Філософсько-споглядальні та суб’єктивні тексти, писані впродовж декількох років як колонки до різних часописів, лягли в основу книжки Василя Карп’юка. Автор обирає жанр, проміжний між есеями, оповіданнями, віршами в прозі й нарисами, і окреслює його як «проби», не претендуючи ані на композиційну цілісність (самої книжки й окремого тексту), ані на чіткість ідейного задуму. «Проби» можна назвати «прозою поета» (Карп’юк — автор трьох поетичних збірок): у них домінують ліризм, метафорика та ритмічність тексту.
1494 переглядів

Оксана Луцишина, Кларисе Ліспектор та ін. Кур’єр Кривбасу. 2015, № 311–312–313

Олег Коцарев ・ Липень 2016
Основу української прозової частини останнього випуску часопису «Кур’єр Кривбасу» за 2015 рік склали автори молодшого покоління і того середовища, яке часом називають закарпатською літературною школою. Хоча публікація якраз підкреслює умовність такого означення.
485 переглядів

Тарас Прохасько. Одної і тої самої

Юлія Бентя ・ Червень 2016
Чернівці: Книги — ХХІ, Meridian Czernowitz, 2013.
У книжці Тараса Прохаська, яку було відзначено премією імені Юрія Шевельова, немає ані передмови, ані післямови. Та й уявити тут подібний «відсторонений», узагальнювальний текст доволі важко з однієї причини: його автору довелось би проаналізувати численні «джерела» декількох десятків есеїв, тоді як Прохасько, вочевидь, не бажає їх оприлюднювати. Ба більше, навмисно приховує, не даючи жодного посилання на першодруки.
764 переглядів

Оксана Луцишина. Любовне життя

Олег Коцарев ・ Червень 2016
Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.
Новий роман Оксани Луцишиної розповідає невдалу історію кохання жінки з України в американському місті, подальшу депресію на межі суїциду та виходу з неї. Проте це радше структурний пунктир, аніж повноцінний сюжет. Головні події книжки відбуваються у переживаннях, видіннях, відчуттях, доторках до фактури реальности головної героїні та менш важливих персонажів. Це може бути дивакуватий лабіринт рефлексій на тему коханого, який раптом її відкинув. Або загадкові, символічні, багатозначні сни. Або непрозорі, сповнені особливої внутрішньої логіки діялоги, жоден із яких не здається нормальним...
1008 переглядів

Василь Махно. Дім у Бейтінґ Голлов. Оповідання

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2016
Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.
Василь Махно передусім відомий як поет і есеїст. Та дебютна збірка його короткої прози не контрастує з інтонаціями поезій, адже за настроями і специфікою світовідчуття твори в ній тісно пов’язано з домінантою його поетичних образів. Водночас оповідання зберігають стилістичні й смислові зв’язки з есеями. Перше й останнє оповідання збірки об’єднано образом дому, що запускає або гальмує процес самоідентифікації героя твору. Махно ретельно описує внутрішній і зовнішній простори цих двох будинків, перетворюючи дім на персональний символ.
1233 переглядів