Роксоляна Свято, Ольга Брюховецька, Юлій Швець та ін. «Кіно-Театр», 2016, № 1, № 2

Світлана Ославська ・ Березень 2017
Перші цьогорічні числа часопису відкривають огляди вистав харківських та херсонських театрів. Документальна вистава «Декалог» театру «Арабески» створює «ситуацію не приговорювання, а проживання» документів Другої світової війни (Ольга Велимчаниця). Але нинішні події в країні не знаходять відгуку на сценах більшости театрів Харкова (Юлій Швець)...
420 переглядів

Павло Ар'є. Баба Пріся та інші герої

Ганна Протасова ・ Травень 2016
Брустури: Дискурсус, 2015.
До книжки увійшли три п’єси українського драматурга Павла Ар’є 2010–2013 років: «На початку і наприкінці часів», «Слава героям» і «Людина у підвішеному стані». Усі твори об’єднує авторова настанова на творення проблемного театру, який так чи так міг би привертати увагу потенційного глядача до малопроговорених, незручних аспектів повсякдення.
2669 переглядів

Бояна Кунст, Ана Вуянович, Анна Круліца... European Dance since 1989. Communitas and the Other / Taniec w Europie po 1989. Communitas i Inny

・ Травень 2015
New York — Warszawa: Routlege / Instytut Muzyki i Tanca, 2014.
Збірка складається із дванадцяти статтей, присвячених історії сучасного танцю в країнах колишнього соціялістичного табору: від Словенії та Польщі до Естонії та Росії.
299 переглядів

Віталій Жежера. Микола Яковченко. Пам’ятник невідомому актору

Юлія Бентя ・ Лютий 2013
Київ: Музична Україна, 2011.
Для театрального критика Віталія Жежери, здається, набагато важливішим є не утвердити Яковченка у статусі одного з найвидатніших наших комедіянтів, а якраз навпаки – показати глибину і різнобічність його акторського обдарування, віднайти трагічні підтексти численних анекдотів про Яковченка у його непростій і досі до ладу не вивченій біографії (особливо це стосується кінця 1910-х – початку 1920-х років)
432 переглядів

Ірина Макарик. Перетворення Шекспіра. Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років

Юлія Бентя ・ Березень 2012
Київ: Ніка-Центр, 2010.
Розшукуючи років двадцять тому матеріяли про львівську виставу 1943 року за Шекспіровим «Гамлетом», канадська шекспірознавиця українського походження Ірина Макарик натрапила на кілька згадок про Леся Курбаса (1887–1937). Страшенно збентежена тим, що про цього, як неважко було здогадатися, видатного режисера зовсім нічого не знали на Заході, вона взялася виправляти цю кричущу несправедливість.
500 переглядів

Валерій Гайдабура. Летючий корабель Лідії Крушельницької

Любов Морозова ・ Вересень 2010
Київ: Факт, 2006.
Автор досить своєрідно виклав матеріял, перемежувавши міркування про історико-культурний контекст діяльности українського театру під час Другої світової війни й особливості його побутування за межами України розповідями актриси й власними спогадами про зустрічі з нею, описаними докладно, з найменшими подробицями, аж до нюансів ґардеробу й екскурсії помешканням героїні.
327 переглядів

Наталія Єрмакова, Олександр Чепалов, Інна Козій.... Курбасівські читання: Науковий вісник. 2007, № 2. До 120-річчя від дня народження Леся Курбаса: історія, теорія, критика

Наталя Іванова ・ Серпень 2008
Теоретичні статті збірника висвітлюють конкретні теми з гуманітарної лектури Курбаса, його філософії театру та концепцій акторської гри, архетипности режисерських робіт, проєкцій автобіографії та соціяльних типажів.
291 переглядів

Сашко Ушкалов. Esc

Ростислав Семків ・ Квітень 2007
Харків: Майдан, 2006.
Збірка із семи п’єс «Esc» виглядає як щось на кшталт розминки перед серйозним підходом до літературно-спортивного снаряда. Уже відчутна легкість, із якою автор розгортає колізію, віртуозність окремих сцен, гострота гумористично забарвленої інтриґи.
399 переглядів

Упорядниця Надія Мірошниченко. Страйк ілюзій. Антологія сучасної української драматургії

Наталя Іванова ・ Листопад 2005
Природно, що до «Страйку ілюзій» переходять чимало дійових осіб із «попередніх актів», хоч є, безумовно, й нові імена. Так само вихід антології пов’язано з окремим театрально-мистецьким проєктом під назвою «Наша драма»: його започаткували Центр ім. Леся Курбаса і театр ім. Івана Франка спільно з групою українських театральних діячів.
540 переглядів

Віктор Проскуряков. Архітектура українського театру: Простір і дія

Редакція Критики ・ Квітень 2002
Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2001.
Ця монографія може зацікавити насамперед архітекторів театральних споруд і театральних працівників – технологів, сценографів, режисерів, акторів, драматургів, а також, зрозуміло, мистецтвознавців і всіх, хто вивчає історію українського театру, оскільки вона містить історичні відомості про його створення і формування. Автор дослідив будинки,...
52 переглядів