Дмитро Лазуткін. Червона книга

В'ячеслав Левицький ・ Травень 2015
Чернівці: Meridian Czernowitz, 2015.

Це динамічна збірка про передчуття і переживання потрясінь, що об’єднує давніші й нові твори Дмитра Лазуткіна.

Компактні розділи уподібнюються до тріяди «війна — помста — приватне світоглядне випробування». Перший зі складників набуває драматичної повноти у віршах із сюжетами АТО. Ідеться про явище демонічне («У цієї війни є корінь — “вій”…»), ба навіть апокаліптичне («У дні останні»). Світ баталій пронизано нетривкістю і беззахисністю: ліричний суб’єкт змінює простір на час («пробиті легені цього дня…»), а пристосованими до реалій виявляються примари разом із тінями між блокпостів («Польова кухня»).

У другій частині книжки, що містить вірші 2003–2013 років, змальовано здебільшого «цивільні» драми. Тут розгортаються медитації революціонера з Евромайдану («на снігу не замерзає кров…», «Ой засвіти, місяченьку»), а головною фігурою є своєрідний Дон Кіхот, у якого зненацька прохоплюється сумнів у ла-маншських «лімфатичних вузлах самодостатності» («ці штормові радіохвилі…») і суворий відгук щодо «просмаленого серця» провінцій («Радіо джаз»). Власне, мовиться не про війну — лише про прикру відплату за романтичні злети, окреслену в чіткій системі суспільних взаємин («Історія помсти — це теплі родинні стосунки…»).

Третій розділ присвячено змаганню героя з навичками («педагогічна поема» «Тріатлон») і пам’яттю («Дача Лазуткіна» як переосмислений образ садиби Чехова в Гурзуфі), а також підкоренню коханої («Кораблик»). Випробування чекають і на читача. Описуючи любов у розкішних краєвидах, автор може вдатися до незвичної алюзії: «сніг в карпатах лягає тихенько на лижні стежки — // ялівець запорошує // й мерзнуть хлоп’ята на чатах…» («Білий триптих», 1).

Лазуткін засвідчує хист у творенні прикметних персонажів, як-от скрипаля з Донбасу, що грає козацькі марші під монументом Лєніну («Павлик»), чи «ангелів-дембелів» («Реквієм на дощі»), уже відомих із музичних інтерпретацій вірша. Водночас «Червона книга» — це кодекс поетових наймісткіших образів (вітряк, камікадзе, медуза) та мотивів (плин, зависання на нитці/гачку). На щастя, їм не загрожує жодна катастрофа.

 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!