Райнер Кунце. Чутливі шляхи

Олег Коцарев ・ Липень 2016
Чернівці: Книги—ХХІ, 2016.
З німецької переклав Петро Рихло

Український переклад творів німецького поета Райнера Кунце продовжує заповнювати прогалини в можливостях пізнання в Україні німецькомовної поезії.

Вірші Кунце, якого з «календарного» погляду можна умовно назвати «німецьким шістдесятником» (він народився 1933 року), мають у собі справді близьке до шістдесятницького в звичному для нашого розуміння сенсі сполучення лапідарної афористичности з тремким ліризмом. Але, звичайно, на цьому стильові перетини закінчуються. Головною вартою уваги рисою цих віршів є самобутні (навіть своїм устроєм) метафори й інші тропи («Небо притягує землю / як гроші притягують гроші…», «У нас / усе має стрижень / Навіть пудель / Хай в ньому й сидить / диявол», «Струмок наче молиться серед лугів, / у стількох бухточках він уклякнув»). У багатьох текстах вони забезпечують прорив на рівень потужного й монументального художнього узагальнення, а десь залишаються знаками симпатичної наївности.

Чимале значення в поезії Кунце мають біографічні мотиви, твори часто супроводжують присвяти, а то й розлогі пояснення-коментарі. Тут знову можна робити віддалені зіставлення з реаліями нещодавньої української історії літератури. Кунце пройшов шлях розчарування реаліями НДР і можливостями кориґування, співмірний із аналогічними шляхами розчарування численних радянських інтелектуалів, зокрема саме шістдесятників. Він зазнав чимало цькувань, були спроби примирень і компромісів. Але зрештою одержав від східнонімецької влади справді гуманну пропозицію: залишити територію НДР і «гнити в капіталізмі», коли вже йому цього так хочеться. Відтоді Кунце оселився у ФРН. Звичайно, його українські колеґи таких пропозицій не діставали й не мали відповідних подальших можливостей для праці та самореалізації. Важливим фактом біографії поета була Чехословаччина, передусім часів Празької весни. Він одружився з уродженкою цієї країни (після несподіваного знайомства через листи на радіо, де звучали його вірші, і тривалого листування вони домовилися про шлюб, жодного разу ще не бачивши одне одного), часто туди їздив, почав перекладати чеську та словацьку поезію і взагалі глибоко прийняв культуру й дух, значно вільніші у Чехословаччині за тих часів, ніж у Східній Німеччині.

Ці біографічні подробиці можна знайти в післямові перекладача Петра Рихла та в його коментарях до текстів. Ця частина книжки інформативно насичена, хоча в її «чехословацькій» тематичній частині подекуди трапляється плутанина з датами і транслітераціями.

Книжку «Чутливі шляхи» оформлено як білінґвальне видання. Тож охочі зможуть зіставити переклади з ориґіналами чи й самим попрактикуватися, позмагатися з Петром Рихлом.

І наостанок. Цього року Райнер Кунце став одним із гостей Книжкового Арсеналу в Києві. А з огляду на те, як багато уваги у віршах поет приділяє власним мандрівкам, є принаймні теоретична надія на те, що в подальших творах фігуруватиме й Україна.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!