П’єр Розанвалон. Демократична легітимність: безсторонність, рефлексивність, наближеність

Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2010
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009.

Французький історик і політолог П’єр Розанвалон обстоює ідею принципової незавершености демократії як політичної, економічної та соціяльної форми організації суспільства. Аналізуючи демократичний устрій, французький мислитель наголошує, що вже очевидним для демократій видається ідея про народ як одиноке законне джерело влади. Крім того, в рамках демократичного процесу встановлено, що леґітимність влади визначається голосуванням більшости. Проте сучасний стан демократії ставить низку проблем, пов’язаних із леґітимністю, оскільки, починаючи від 1980-х років, у демократичних суспільствах з’являються нові феномени, які потребують політологічного і філософського осмислення.

Передусім Розанвалон звертає увагу на кризу подвійної леґітимности. Від початку XX століття певну основу демократичним режимам забезпечували дві перехресні її форми – процедурна та субстанційна. Однак наприкінці минулого століття система подвійної леґітимности зазнала краху. Причиною цього стали десакралізація та релятивізація функції виборів, зміна поняття більшости, а відтак, сучасні суспільства починають розуміти себе, виходячи із поняття меншости. Крім того, утверджується новий спосіб управління зі зростанням уваги до іміджу та комунікації. Все це, стверджує Розанвалон, зумовлює потребу «виявити концепти, які можуть допомогти зрозуміти цей світ, що народжується, і ще більше – розгледіти нові демократичні форми, до яких цей світ міг би позитивно еволюціонувати». У такий спосіб визначається мета цієї праці: окреслити концептуальне поле, яке дозволяє оцінити демократичний потенціял зародкових і неоднозначних інститутів і практичних методів, що, своєю чергою, зумовлює потребу побудови ідеалів, яким відповідають нові фігури загальности та леґітимности.

Розанвалон визначає три нові фігури леґітимности, а саме: леґітимність безсторонности, леґітимність рефлексивности та леґітимність близькости, й аналізує кожну в окремій частині праці. Висновки його дослідження дають змогу зрозуміти нові виміри та горизонти живої демократії у XXI столітті.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!