Juliane Besters-Dilger (Hg.) unter Mitarbeit von Irma Oswald. Die Ukraine in Europe. Aktuelle Lage, Hintergründe und Perspektiven

・ Серпень 2005
Wien–Köln–Weimar: Böhlau Verlag, 2003.

Збірник статтей австрійських і українських авторів «Україна в Европі. Актуальна ситуація, передумови і перспективи» підготував і видав віденський Інститут Дунайського реґіону і Центральної Европи, що існує з 1953 року й досліджує сучасний політичний, економічний, культурний та суспільний розвиток країн, об’єднаних назвою «Центральна Европа». Відкриває книжку історичний нарис Андреаса Капелера «Від прикордонної землі до державної самостійности: історичні підвалини держави й нації».

Розділ «Політика і право» починається статтею Юрія Арабського «Основні риси урядової та партійної системи». Мартин Малек і Анатолій Павленко аналізують українську систему безпеки, називаючи одним із основних її викликів «внутрішню неоднорідність» країни, описують стан збройних сил, військову доктрину держави, російський чинник української політики безпеки, взаємини України з ЕС і НАТО. В нарисі «Правова система» Гаральд Кристіан Шой делікатно відзначає розрив між проголошенням демократичних норм і їх застосуванням на практиці.

Економічний розділ подає ґрунтовні дослідження Андрія Галушка «Економіка на початку нового тисячоліття», Володимира Саприкіна «Енергетичний сектор» і Райнфрида Мансберґера, Олега Кучера та Ярослава Іванківа «Сільське господарство, приватизація землі й управління в сільському секторі».

В розділі «Суспільство» Ірина Прибиткова описує демографічний розвиток України за останні роки, Андрій Шевченко змальовує «змінне обличчя» мас-медій, Юліане Бештерс-Дилґер і Світлана Д. Лі – становище національних меншин (окремо стисло характеризуючи ситуацію євреїв, румунів, молдаван, угорців, німців і корейців). Ірма Освальд у нарисі «Українсько-російські мовні контакти» характеризує українсько-російську двомовність в Україні, практичні проблеми «українізації» на прикладі освітньої системи. Доріс Видра пропонує нарис проблем Кримського півострова, приділяючи особливу увагу політичному розвиткові та міжнаціональним взаєминам.

Останній розділ «Культура, освіта і мистецтво» вміщує ретельний нарис Олега Турія «Релігійне життя і міжконфесійні взаємини», аналіз освітньої та культурної політики пера Елізабет Гофер і Гаральда Фляйшмана, стислі огляди образотворчого мистецтва (Андреас Венінґер) та сучасної української музики (Богдан Сегін; на жаль, автор обмежується сучасною академічною музикою залишаючи поза увагою решту музичних течій). В есеї «Проєкт “Україна”: пошуки ідентичности в сучасній українській літературі» Тимофій Гаврилів описує творення України в українській літературі соцреалізму, габсбурзький міт як частину «літературної реконструкції Галичини», розвиток інституційних письменницьких структур. Завершує збірку нарис Олександри Гнилої з порівнянням українського й австрійського ставлення до праці та професійної етики на підставі інтерв’ю з менеджерами, які працюють у двосторонніх бізнесових проєктах.

А.П.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!