Василь Махно. Дім у Бейтінґ Голлов. Оповідання

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2016
Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.

Василь Махно передусім відомий як поет і есеїст. Та дебютна збірка його короткої прози не контрастує з інтонаціями поезій, адже за настроями і специфікою світовідчуття твори в ній тісно пов’язано з домінантою його поетичних образів. Водночас оповідання зберігають стилістичні й смислові зв’язки з есеями. Перше й останнє оповідання збірки об’єднано образом дому, що запускає або гальмує процес самоідентифікації героя твору. Махно ретельно описує внутрішній і зовнішній простори цих двох будинків, перетворюючи дім на персональний символ. Ці оповідання обрамлюють книжку, адже за стилістикою, інтонацією і вмінням розставляти деталі повсякдення й психологічні описи вони є своєрідною візитівкою малої прози Махна.

Дія чотирьох оповідань розгортається в ландшафтах сучасних США, а події іншої четвірки відсилають до України різних десятиліть ХХ століття. У збірці виліплено особливий часопростір, де Україна постає як зрізи минулого (Друга світова війна або часи СРСР), а теперішнє з усіма мітками повсякдення, багатокультурного світу й світоглядного кочівництва визирає з простору американського континенту. Відтак самі оповідання стають зрізом життя й повсякдення особи у горизонті минулого і теперішнього століть. В оповіданнях «українського» циклу письменник зберігає діялектизми, щоправда, не завжди пояснюючи їх значення, що робить частину текстів незвіданою землею, на якій потрібен посередник.

Характерною особливістю малої прози Махна є уважний погляд на момент тут-і-тепер, який дає змогу сприймати найвіддаленіше минуле як близьке. Усі тексти споріднює тема пам’яті, і вона почасти є умовою цілісности постатей і персонажів оповідань. Найяскравіше це проявляється саме в оповіданнях з північноамериканського континенту. У текстах «Дім у Бейтінґ Голлов», «Соло Дрозда», «Коли на шию надівають вінок із чорнобривців» пам’ять формує композицію тексту, що перемикається із теперішнього на минуле. Темп такого перемикання у різних оповіданнях (та й у частинах одного і того ж твору) відрізняється і дає авторові змогу то уповільнювати дію, то пришвидшити її.

Попри те, що видання є збіркою оповідань, без претензій на цілісну форму, між творами (більше з «американської» групи) таки помітно внутрішній зв’язок. Він може бути тематичним, коли йдеться про діялог між чоловіком і жінкою як короткочасними попутниками у химерній мандрівці життя («Дім у Бейтінґ Голлов», «Коли на шию надівають вінок із чорнобривців»), або таким, суть якого відкривають наскрізні образи пам’яті, дому, зустрічі, мотиви споріднености і роз’єднаности між особами й усередині самої особи.

 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!