Ігор Римарук. Діва Обида. Видіння і відлуння

・ Січень 2002
Львів: Кальварія.
Видання друге, доповнене

Перше видання цієї книжки, здійснене івано-франківським видавництвом «Лілея-НВ», стало переможцем конкурсу «Книга року-2000» у номінації «Голос душі». А сам автор є цьогорічним лавреатом Шевченківської премії.

«Феномен Римарука у тому ж, у чому й феномен (і загадка) найдавнішого українського мелосу, зокрема – колядок і щедрівок: заховані у них слова – то насправді слова посаджені і пророслі, слова вкорінені, слова, що дають плоди...» – писала про «Діву Обиду» Маріанна Кіяновська. А сам поет в одному з віршів говорить так:

 

Він у твої також уцілить груди,

бо добрим цей останній міт не буде:

на скронях – сніг...

Із лабіринту виходу немає.

Поезія – Медея, що вбиває

дітей своїх.

 

Варто також сказати про мистецьке оформлення збірки: кольорові репродукції картин Анатолія Буртового використано в техніці паспарту.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!