Редактор-составитель Е. И. Меламед. Документы по истории и культуре евреев в региональных архивах Украины. Путеводитель. Волынская, Житомирская, Ровенская, Черкасская области

Юлія Бентя ・ Лютий 2011
Киев: Феникс, 2009.

Наприкінці 2006 року побачив світ путівник по документах з історії і культури євреїв в архівах Києва (див. ч. 1–2 «Критики» за 2009 рік). Цим було розпочато серію міжархівних довідникових видань, яку продовжує путівник архівами Волинської, Житомирської, Рівненської та Черкаської областей. Своєю чергою, ця серія є частиною великого міжнародного проєкту «Документи з історії та культури євреїв в архівах Росії, України, Білорусі», до якого долучилися Центр архівних досліджень (з 1997 – Центр бібліїстики та юдаїки) Російського державного гуманітарного університету (Москва), Єврейська теологічна семінарія (Нью-Йорк) і Державний комітет архівів України (Київ).

Три з чотирьох областей України, охоплені путівником, колись складали історичний реґіон Волинь та входили в єдине територіяльно-адміністративне об’єднання – Волинську губернію з центром у Житомирі. Натомість частина сучасних Житомирської та Черкаської областей раніше належала Київській губернії, тому ці архівні зібрання нерідко мають спільне походження й доповнюють одне одного. І головне: всі чотири області Правобережної України перебувають у межах колишньої «смуги осілости».

У передмові до видання редактор-упорядник Юхим Меламед докладно розглядає історію єврейської спільноти на цих територіях (від XII століття до наших днів), діяльність релігійних громад і видатних особистостей, участь/неучасть євреїв у масових конфліктах і війнах.

Власне путівник охоплює 498 фондів і колекцій 9 архівів і музеїв, які хронологічно належать до доби Речі Посполитої, Російської імперії, Польської Республіки, СССР та незалежної України. Описані документальні матеріяли датовано кінцем XVIII – початком ХХІ століття. Матеріяли кожної области систематизовано за архівосховищами, а ті – за історичними періодами. Опис кожного фонду містить його назву та номер, загальну кількість справ та крайні дати документів, історичну (для особових фондів – біографічну) довідку, принцип систематизації, анотації тих виявлених джерел, що мають стосунок до єврейської історії чи культури. Основному розділу передують список умовних скорочень та абревіятур. Наприкінці видання знаходимо низку покажчиків (іменний, географічний, покажчик організацій, установ і періодичних видань) та переліки архівних фондів (у порядку номерів) державних архівів чотирьох зазначених областей та Архівного відділу Бердичівської обласної ради.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!