Тарас Чухліб. Донеччина та Луганщина — козацькі землі України (XVI–XVIII ст.)

Василь Кононенко ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2014.

Протягом значної частини ранньомодерної доби реґіон, який пізніше став українським Донбасом, був «нічийною» територією, за яку змагалися Московська держава, Річ Посполита й Османська імперія з Кримським ханством. У контексті зіткнення великих держав зацікавлення Гетьманщини й Запорожжя цими землями та їхня колонізація, яку здійснили українці, є малопомітними і, на жаль, майже невивченими. Тому невеличка книжка київського дослідника Тараса Чухліба, присвячена козацькому минулому Донеччини та Луганщини, є цікавою й актуальною.

Праця має традиційну структуру: складається зі вступу, семи розділів та висновків. У вступі автор представляє територію, що їй судилося стати Донеччиною та Луганщиною, як порубіжжя між Европою і Азією (це неправильно з погляду сучасної географії, втім, актуально в рамках тодішньої). У першому розділі показано військово-політичну історію освоєння басейнів річок Сіверський Донець (історичний Малий Дон), Кальміус, Міус та Берди, що його здійснювали українські козаки. У наступній частині описано військово-промислову колонізацію реґіону, залежного від українських політичних утворень (наприкінці 1640–1650-х років — держави Богдана Хмельницького, у 1734–1775 роках він як Кальміуська паланка входив до складу Війська Запорозького низового). Третій розділ присвячено Запорозькій Січі, східні території якої більш-менш накладаються на сучасну територію Донецької та Луганської областей. Автор приділив багато уваги військово-політичним і фінансовим особливостям існування Війська Запорозького низового. Конфлікти між Московською державою (згодом Російською імперією) та запорозькими й гетьманськими козаками є предметом аналізу наступної частини дослідження. Чухліб згадує переможну для українського, кримського й польського війська Конотопську битву 1659 року та описує військові кампанії 1709, 1711, 1735–1739 і 1768–1774 років. У п’ятому розділі схарактеризовано козацькі морські походи у володіння Кримського ханства й Османської імперії упродовж другої половини XVI — першої половини XVII століття, чорноморську політику Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, козацьку участь у боротьбі Священної ліґи 1684–1699 років проти Кримського ханства й Османської імперії та чергових російсько-турецьких війнах 1735–1739 і 1768–1774 років. Наступна частина праці презентує козацький адміністративно-територіяльний устрій на просторах козацьких Донеччини і Луганщини. Автор описав функціонування Кальміуської паланки та побіжно — поширення козацького устрою Слобідської України на сучасні північні райони двох областей. Останній розділ присвячено кошовому отаману Петру Калнишевському й останнім рокам існування Війська Запорозького низового та його адміністративно-політичному зліквідуванню, яке здійснила імперська влада. У висновках автор доводить, що Донбас має міцне козацьке коріння, що підтверджують поширені в реґіоні козацькі прізвища, назви населених пунктів та їхня історія. У книжці також уміщено карту Війська Запорозького низового в умовних кордонах, які охопили всі землі, що їх воно контролювало протягом усієї історії.

Сьогоднішню актуальність праці також засвідчує публікація її російського варіянта (Тарас Чухлиб, Мечом и оралом. Донбасс — древняя земля Украины, Киев: «Видавництво “Кліо”», 2015). Тема, якою донедавна цікавилися передусім місцеві краєзнавці, чиї праці були малознаними, потребує подальшого поглибленого вивчення, оскільки козацька історія Донбасу ще не постала у своїй ориґінальності і в Чухлібовій книжці її частково «поглинає» український ґранд-наратив. Це особливо помітно в тих розділах праці, що стосуються загальної козацької історії.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!