Салман Рушді. Два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей

Галя Василенко ・ Жовтень 2017
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
Переклад з англійської Андрія Савенця

Тисячу й одну ніч (два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей) цариця Шагразада оповідала кровожерливому і засліпленому ненавистю цареві історії, чим відтерміновувала свою страту. Це було давно, і з усією імовірністю можемо сказати, що це неправда. Та у давніх леґендах завжди варто шукати дещицю реального. Тож у ХХІ столітті з’являється своя Шагразада — письменник, лавреат «Букера Букерів», відомий і як автор тексту пісні гурту U2 «Ground Beneath Her Feet», а також виконавець епізодичних ролей у кіні Салман Рушді.

ХІІІ століття, перекладач Аристотеля й вигнанець Ібн Рушд, знов і знов переживаючи свій програний диспут із богословом аль-Газалі, зустрічає дівчину, з якою починає жити разом. Її звати Дунія, і вона буцімто єврейка, та насправді дівчина є принцесою джинів із Перистану. І, здається, Ібн Рушд мусив би помітити, що його співмешканка дещо незвична — бодай тому, що вона щороку народжує від семи до дев’ятнадцяти дітей за раз. Та його голова надто зайнята диспутом із суперником, чиї погляди прийняли й сповідують навіть після того, як той помер. «Непослідовність непослідовности» — так зветься Ібн Рушдова праця-відповідь до текстів аль-Газалі. Крізь це прокляття непослідовности пройде весь сюжет книжки.

Ібн Рушд покидає Дунію та їхнє потомство, щойно його повертають у милість влади. Дунія ж, попри те, що є джинією, а не людиною, зберігає класичні риси жіночого персонажа Сходу: покірно приймає долю (якщо джинів узагалі стосується таке поняття). Єдине, чим її «жіночність» відрізняється від канонічної, — це те, що потомством і його благополуччям навіть через майже тисячу років переймається саме вона, Прамати, а не батько. І сім’я Ібн Рушда, народжене його випадковою коханкою-джинією плем’я, що вирізняється відсутністю мочок вух, поширюється по всій землі. А потім настають наші часи — вочевидь, найгірші з можливих.

Уже в третьому тисячолітті знуджені джини вирішують знищити Землю та її населення. З одного боку, через те, що їм нічого робити. А з другого боку, бо, виявляється, ісламський богослов аль-Газалі свого часу звільнив із полону джина, і саме в наші дні його дух вирішив загадати йому бажання: нагнати такого страху на землян, щоб ті отямились і повернулися до віри. Опісля розгортається сюжет, вартий фільмів про супергероїв, розписаний у властивій Рушді манері захопливого екшну з чудовим гумором. Та післясмак книжка залишає тривожний.

Природні катаклізми, теракти й інші бичі нашого часу описано крізь призму джинівської мітології. Та відчуття гоголівського «було б смішно, коли б не було так сумно» не полишає й потому, як перегортаєш останню сторінку роману, на якій Землю, звісно, врятовано, та ніколи не знаєш, доки (зрештою, у аль-Газалі залишається іще два бажання).

«Містична нелогічність випадкового розподілу» — так автор описує наш світ. Хаос і відчуття стабільної незахищености сучасного людства він вписує в канон казки, хоч, як ми вже зазначали, дещиця її реальности здається більшою з кожним розділом. Ледь не коміксне передчуття кінця світу, приправлене жартами про «Obama Care», а також несподіваними реалізаціями сюжетів того-таки Гоголя чи Йонеско — світ, у якому можливо все, навіть справдження найфантастичніших літературних сюжетів. Водночас завжди існує небезпека того, що хаос має свою алґебру. У формули свого роману Рушді виводить бездумно-фанатичну природу джинів, здатних вселитись у людину і змусити її робити безупинні лиха. Навіть книжку він розпочинає із цитати Ґойї: «Уява, покинута розумом, породжує немислимих чудовиськ».

Невигадливий сюжет про черговий порятунок світу, що відбувається в Нью-Йорку, таки лякає, адже джини, за леґендою, можуть безконтрольно входити в людей. Здавалося б, варто просто оголосити їм війну і закрити щілини, через які жителі Перистану можуть пробратись у наш світ. Та демони живуть серед нас. І, судячи з історії тисячолітнього богословського диспуту, що ледь не призвів до кінця світу, між нами живуть ще й джини.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!