Фундаментальну працю відомої американської дослідниці присвячено вивченню тоталітаризму в історії людства. Розуміючи це явище як систему масового терору, що забезпечує в країні атмосферу загального страху, авторка досліджує умови його виникнення. Вона послідовно зіставляє дві форми тоталітаризму – націонал-соціялістичну та інтернаціонал-більшовицьку, окреслює роль ідеології в тоталітарних системах.
Поєднуючи теоретико-структурний підхід з історико-генетичним, Ганна Арендт ґрунтовно розглядає головні джерела тоталітаризму: антисемітизм, що пройшов численні стадії розвитку, та імперіялізм, який витворив інший специфічний феномен XX століття – натовп. У книжці досліджено особливості масового терору, питання про конкретно-історичну «частку історичної відповідальности» різних складників суспільства, метаморфози принципу класовости й партійности, специфічну роль бюрократії та партійної еліти.
