Фернандо Саватер. Етика для Амадора

Юлія Бентя ・ Лютий 2011
Київ: Дух і Літера, 2008.

«Етику для Амадора» відомого іспанського філософа Фернандо Саватера написано зі спокійною та мудрою батьківською інтонацією (Амадор – 15-літній син автора), і переклад Сергія Борщевського ідеально наслідує ориґінал. Книжку читаєш із цікавістю, задоволенням і вдячністю, після останньої сторінки хочеться повернутися до першої, виголошувати окремі уривки, навиписувати купу цитат «на всі випадки життя» та, зрештою, переглянути ті фільми («Франкенштайн» 1931 року з Борисом Карлоф у головній ролі, «Громадянин Кейн» Орсона Велса 1941 року) та прочитати ті книжки (переважно античних філософів), які так багато важать Саватеру.

Він народився пізніше за його улюблені фільми – 1947 року. Філософію вивчав в Університеті Комплутенсе у Мадриді. Через політичні переслідування на деякий час був позбавлений права викладати в Мадридському університеті. Нині повернувся до викладання, редаґує журнал, пише статті та філософські романи, наснажуючи власним авторитетом рух «Досить!», спрямований проти баскського тероризму. Його книжка «Етика для Амадора» має продовження (чи б пак закінчення) – «Політика для Амадора». Мабуть, не таке цікаве, як початок.

Парадокс у тому, що повчання – один із найстаріших жанрів богословської літератури, а автор – переконаний атеїст. Можливо, для книжки це на краще: її не хилить у «конфесійність», а біблійна притча про сочевицю у переказі Саватера здається історією про сусідів Сашка й Сергія.

Для дев’яти розділів вибрано дев’ять наріжних категорій етики, через усвідомлення яких юнак має зрозуміти: свобода та людське спілкування безцінні; жити треба так, як ти хочеш, мати сміливість вигадувати власне життя; «правильна» насолода доповнює і розширює життя, а не заміняє його собою; політики й інші люди тому іноді нам здаються такими поганими, бо дуже схожі на нас самих. Прості, навіть елементарні речі: «…намагайся завжди вибирати такі можливості, які згодом дадуть тобі якомога більше нових можливостей, а не такі, що заженуть тебе у глухий кут. Вибирай те, що тобі відкриватиме: інших людей, новий досвід, різноманітні радощі. Уникай того, що робитиме тебе замкненим і буде згубним для тебе. І нехай тобі щастить!». Проте, щоб їх насправді зрозуміти і сприйняти, треба зробити над собою зусилля.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!