Serhii Plokhy (ed.). The Future of the Past: New Perspectives on Ukrainian History

Яна Примаченко ・ Червень 2017
Cambridge, Massachusetts: Harvard Ukrainian Research Institute, 2016.
PAPERBACK 516 pages 6 x 9 inches $29.95 • £23.95 • €27.00 ISBN 9781932650167 Publication: January 2017

Український науковий інститут Гарвардського університету видав збірник наукових статтей за редакцією директора Інституту Сергія Плохія «The Future of the Past» — «Майбутнє минулого». Назва збірника, з одного боку, відсилає до часової форми англійської мови «Future in the Past», відсутньої у слов’янських мовах, а з другого — створює оксюморон, поєднуючи, здавалося б, непоєднуване. Такі мовні ігри в дусі Людвіґа Вітґенштайна якнайкраще відбивають нинішній стан сучасної української історіографії, що застрягла у війнах пам’яті.

У книжці зібрано матеріяли конференції «Куди рухається українська історія? Оцінка стану наукової галузі», що відбулася в жовтні 2013 року в Гарварді. У вступній статті Плохій окреслив процес становлення української історіографії та головні проблеми, що постають перед нею внаслідок необхідности «вписати» українські сюжети в загальноевропейський та світовий контекст. Хибою видання, визнає і сам редактор, є те, що більшість статтей було подано напередодні Евромайдану, який радикально змінив порядок денний та прискорив суспільні процеси в Україні.

Книжка складається з чотирьох розділів, кожен із яких зосереджено на нових теоретико-методологічних підходах осмислення української історії. Відкриває її розділ «У напрямку до нового наративу». Альфред Рибер ставить питання пошуку альтернативи мартирологічному наративові. Аналізуючи популярні нині постколоніяльні підходи, автор пропонує свою методологію, що поєднує геокультурний та порівняльно-транснаціональний методи. Він виокремлює п’ять стадій історичного процесу, які сформували сучасний евразійський простір. Лілія Бережна аналізує становлення та розвиток прикордонних студій у незалежній Україні. Георгій Касьянов і Олексій Толочко зосереджуються на створенні українського ґранд-наративу та перспектив проєкту Інституту історії України НАН України щодо видання багатотомної історії нашої держави.

Другий розділ «Транснаціональний поворот» об’єднує роботи сімох експертів з історії Центрально-Східної Европи. Цей найбільший за обсягом розділ представляє концептуальний погляд на історію України ХХ століття. Гіроакі Куромія показує, як японський чинник впливав на оцінку загрози вибуху «українського питання» у міжвоєнній Европі. Він вписує історію України в широкий евразійський контекст. За рамки звичних шаблонів виходить і Мейхіл Фавлер, яка показує евристичну обмеженість дихотомії «Україна — Малоросія» і закликає відійти від концепту «української культури» на користь «культури в Україні». Марк фон Гаґен аналізує правомірність використання анти- й постколоніяльної критики щодо оцінки воєнної окупації та іноземного панування в Україні. Йоханан Петровський-Штерн звертає увагу на реконцептуалізацію історії єврейської громади України, що сталася внаслідок відходу єврейських дослідників від традиційного етноцентричного історичного наративу. Життю і творчості Степана Рудницького присвячено розвідку Стивена Сиґела. Італійський дослідник Андреа Ґраціозі обґрунтовує використання холістичного підходу до української історії. Він пропонує поглянути на Европу крізь призму України. Автор уважає, що це дає змогу подолати традиційний поділ на европоцентричну та постколоніяльну історіографію, а також зрозуміти динаміку історичних процесів, що їх продукувало етнічне, релігійне та мовне розмаїття «прикордоння» в епоху модернізації. Статтю Джорджа Лібера зосереджено на найдраматичнішому періоді історії України ХХ століття від початку Першої світової війни до 1954 року, коли Україна остаточно оформилася у своїх сучасних кордонах. Автор показує, як у горнилі воєн, геноцидів і депортацій (що їх він визначає як «тотальні війни») фраґментувалося суспільство й творився модерний український совєтський проєкт.

Третій розділ зосереджено на реґіональному вимірі української історії. Ларі Вульф описав процес «вигадування» Галичини, а Ірина Вушко використала її як case-study, щоб продемонструвати сучасний стан української та зарубіжної історіографії. Сергій Плохій представив гарвардський проєкт Електронного атласу Голодомору. Із загальної канви вибиваються статті Фейт Гіліс та Гезер Колеман, які репрезентують історію ХІХ століття. Зенон Когут звернувся до проблеми сучасного стану дослідження та подальших перспектив розвитку історії козаччини.

Репрезентації минулого присвячено останній розділ. Марта Дичок зосереджується на взаємодії історії, пам’яті й медій. Використовуючи метод дискурсивного аналізу, вона показує, як медії за допомогою мови й термінології конструюють соціяльну реальність і сприйняття історичної проблематики. Статтю Володимира Кравченка зосереджено на проблемі деконструювання совєтських мітів. У центрі дослідження — три пари дихотомій: 1) Українська національна революція vs Велика жовтнева соціялістична революція; 2) Голодомор та ОУН/УПА vs Велика вітчизняна війна; 3) «русский мир» vs український націоналізм. Кравченко доходить висновку, що Україна не є «класичною» національною державою, тому амбівалентність є для неї нормою. Перспективу «апґрейду» українського національного наративу він убачає в національній версії історії модернізації. Російська дослідниця Татьяна Таірова-Яковлєва ділиться досвідом дослідження ранньомодерної доби та викладання історії України в сучасній Російській Федерації. Павло-Роберт Маґочій у короткому есеї про специфіку викладу історії України в Північній Америці наголошує зростання популярности цього курсу серед студентів-вихідців із Африки, Карибського басейну та Південно-Східної Азії, для яких історія України є насамперед частиною европейської історії.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!