Олег Марущенко, Ольга Плахотнік. Гендерні шкільні історії

Тамара Марценюк ・ Липень 2013
Харків: Монограф, 2012.

Автори посібника для освітян належать до Ґендерної експертної платформи Ґендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА» (Харків), який уже років із десять працює над упровадженням ґендерної рівности через інститут освіти. Будучи не тільки теоретиками, а й практиками у цій сфері, вони пропонують «побачити школу в дещо незвичному ракурсі – як потужний механізм творення гендерної нерівности» [с. 5].

У першій частині праці («Школа – яка вона є») зокрема проаналізовано на наявність «“зашитої” гомофобії» [59] так званий «прихований навчальний план» у сучасній українській школі. На прикладі «диференціяльної соціялізації» продемонстровано, як діти засвоюють ґендерно полярні соціяльні ролі. Школу також вивчено як організаційно-нормативну структуру зі своїми простором, ідеологією, системою виховних заходів, ритуалів, свят. Окремо проаналізовано ґендерну професійну вертикальну та горизонтальну сеґреґацію трудового персоналу школи, пояснено причини чималого відсотка жінок у вчительській професії. Розглядаючи шкільні підручники, автор і авторка пильно дослідили проблему андроцентризму у викладанні історії у школах. Окремо вони зосередилися на уроках праці та фізкультури як на найбільшою мірою ґендерно сеґреґованих предметів в освітніх програмах.

У другій частині «Школа – якою вона може бути» запропоновано стратегії подолання сексизму в школі, зокрема обговорено український досвід упровадження так званих «Ґендерних уроків». Оцінюючи компетентність учительок і вчителів у ґендерній тематиці, автор і авторка зазначають, що «педагогічна спільнота різних ступенів освіти зазвичай погано розуміє суть ґендерних проблем (власне, вона “не бачить проблеми”), обтяжена ґендерними стереотипами й упередженнями не меншою мірою, ніж пересічні громадянки і громадяни» [66]. Тому вони пропонують власні відповіді на запитання: як пояснити дітям, що таке ґендер? як позбуватися сексизму у своєму вчителюванні? Феміністична педагогіка, дискусії про розділене за статтю навчання, тематика сексуальности – це не весь перелік тем, розглянутий у цій частині посібника.

Запропоновані теорії проілюстровано чималою кількістю прикладів і цитат, посібник містить емпіричний матеріял, почуті «від різних людей (учительок і вчителів, наших колежанок і колеґ) реальні життєві історії, так чи інакше пов’язані зі школою» [6]. Інший позитивний аспект праці – це критичне переосмислення з позиції соціяльного конструктивізму традиційних ґендерних ролей у сучасній школі, а не відтворення статево-рольового підходу в поясненні ґендерних відносин, що трапляється інколи в працях такого типу.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!