Pod redakcją Adriana Jusupovicia i Rafała Leśkiewicza. Historyczno-prawna analiza struktur organow bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbior studiow

Василь Кононенко ・ Лютий 2015
Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013.

Видання є першою в історіографії міждисциплінарною історично-правовою розвідкою функціонування органів безпеки в ПНР. Актуальність вивчення каральних установ комуністичної Польщі та історіографію проблеми представили Адріян Юсуповіч та Рафал Лєшкєвіч у вступі.

Три перші розділи присвячено методологічним підходам щодо розрізнення польських репресивних структур та міліції впродовж 1956–1990 років. Адріян Юсуповіч аналізує дефініцію «державні органи безпеки» в історично-правовому контексті 1944–1990 років і функціонування спеціяльних інституцій. Дослідник простудіював розпорядження міністра внутрішніх справ, сеймові правові акти, положення Державної ради, інструкції місцевим органам влади.

У тексті Шимона Германського, Адріяна Юсуповіча й Томаша Врублєвського репрезентовано намагання частини керівництва МВС після 1956 року виокремити каральні структури в окрему інституцію (хоч і в рамках свого відомства) і в такий спосіб відмежуватися від них.

Поняття «Служба Безпеки» у розумінні авторів польських люстраційних законів детально проаналізували Адріян Юсуповіч, Анджей Остапа та Яцек Вигода. Історично-правові проблеми, пов’язані зі зліквідуванням спеціяльних комуністичних установ, та інтерпретація текстів люстрацій 1997 і 2006 років, а також дезубекізаційного закону (ustawy dezubekizacyjnej) 2009 року є центральними у цьому фраґменті.

Рафал Лєшкєвіч і Рената Сошинська простежують, як відбувалося позбавлення привілеїв функціонерів комуністичних відділів безпеки у теперішній Польщі. Дослідники наводять історію змагань польського парламенту щодо зменшення високих пенсій охоронцям тоталітарного режиму. Завершує розділ аналіз дезубекізаційного закону від 23 січня 2009 року та інформації про вирок Конституційного трибуналу Польщі від 24 лютого 2010 року.

У висновках упорядники підсумовують спроби керівництва комуністичних та посткомуністичних служб безпеки вмонтувати свої підрозділи у структури МВС. Польські історики характеризують історично-правовий складник позбавлення функціонерів «Служб Безпеки» високих пенсій. Зазначено, що вивчення органів безпеки ПНР триває, і цей фоліянт є лише підґрунтям для комплексного реконструювання теми дослідження.

Із матеріялів, поданих у двох наступних додатках, дізнаємося про структуру та активність військових і цивільних інституцій, що входили до «Служби Безпеки». Третій додаток містить таблиці, що унаочнюють зміни в органах репресій.

Едиційна частина уміщує 33 важливі нормативні акти 1944–1990 років, які стали правовою основою для функціонування цивільних та військових структур безпеки. У цьому томі також уміщено перелік архівних і опублікованих документів, літератури з предмета дослідження другої половини ХХ — початку ХХІ століття.

Значну частину праці виконав Адріян Юсуповіч. Учень професора Анджея Поппе довів, що можливо перенести складну та прискіпливу лабораторію наукового дослідження текстів ХІІ століття на аналіз документів репресивних органів влади ХХ століття.

Текст «Історично-правового аналізу» прорецензували троє фахівців, і він зазнав копіткої редакторської роботи, тож у ньому складно знайти суттєві огріхи. Сама ж публікація студій польських науковців є цінним досвідом для українських гуманітарів і суспільства загалом, оскільки показує, що декомунізація та/або люстрація можуть бути ефективними й справедливими лише з опертям на фундаментальні та виважені наукові дослідження.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!