Е. И. Суименко, Т. О. Ефременко. «Homo economicus» современной Украины. Поведенческий аспект

Галина Миронова ・ Грудень 2005
Киев: Институт социологии НАНУ, 2004.

Хвиля трансформаційно-революційних подій, що охопила Україну з початку 1990-х, украй виснажила суспільство й спричинилася до його жалюгідного вигляду. Поставивши собі завдання адекватно описати людські параметри національної катастрофи, «вимовити», прорахувати типові ознаки й форми соціяльної активности населення, «одягнути» їх у відповідні абстрактні категорії, можна скласти правдивий образ «homo economicus» сучасної України. Введення такого поняття не має амбітних претензій на ориґінальність, це насамперед результат комплексного соціяльно-економічного підходу, копіткої наукової експлікації зі структури людського універсуму специфічних формоутворень саме економічної діяльности, орієнтованої на суто утилітарну мотивацію.

Структура роботи адекватно відтворює логіку проникнення в об’єкт дослідження старим добрим шляхом сходження від абстрактного до конкретного – від методології визначення основних понять, через соціяльні параметри господарської життєдіяльности до типових форм економічної діяльности в країні. Професійно опрацьовані інструментарій, методи обробки й аналізу інформації дають авторам змогу отримати репрезентативний науковий продукт, у якому відстежуються основні життєві стратегії та динаміка характерних форм поведінки населення України у відповідному соціяльно-статусному вимірі.

Автори наводять реальні показники й міркують про чинники тотального погіршення майже всіх складників українського соціюму, відповідають на актуальні запитання: чи був в України шанс обрати іншу модель трансформаційних перетворень і чому він не здійснився? в чому причина глибинної системної кризи українського суспільства? якими є справжні масштаби та чинники трансформаційної депресії, зокрема моральної деґрадації, зубожіння більшости населення?

Не можна не погодитися з авторами в тому, що «homo economicus» – узагальнений суб’єкт соціяльної дії не тільки вітчизняного періоду кримінально-олігархічного капіталізму, але й сучасної цивілізованої техногенної ери загалом. Цей «монстр» часткової людини квазифункціонального суспільства є деструктивним у перспективі, адже, набуваючи актуалізації через феномен корисливої активности, він налаштований на руйнування і власної природи та родових зв’язків, і довкілля. Але автори певні, що грубий матеріялізм одномірної людини (безбожної, жадібної, брехливої) неминуче мусить поступитися місцем іншим людським домінаціям. Яким саме? Варто прочитати книжку, щоби поміркувати й над цим.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!