Міхаїл Король, Роман Корогодський, Олена Стяжкіна.... Єгупець, 2018, № 27

Юлія Ємець-Доброносова ・ Березень 2019

Художні твори й есеї, мемуари і публіцистика, історичні та мистецтвознавчі статті у 27‑му числі «Єгупця» представлено врівноважено. Привертають увагу смислові і тематичні мости між розділами видання. Тонкий гумор сімейних передань-оповідань Міхаїла Короля перегукується не лише з перекладами численних єврейських авторів, а й із мемуарами Романа Корогодського та мистецтвознавчими статтями про єврейський фольклор і театр, поезії Ії Ківи і Катерини Сінченко — із прозою Олени Стяжкіної, поема Інни Лєсової — зі статтями Олександри Уварової і спогадами про Освенцим. Ідеться навіть не про тематичні зв’язки, а про спільність інтонацій і спрямувань, смислові, емоційні, екзистенційні відлуння.

Матеріяли представлено українською і російською мовами, є переклади з івриту, їдишу. Твори таких знаних авторів, як Владімір Біблєр, Йосиф Зісельс, Роман Корогодський, Інна Лєсовая, Олена Стяжкіна, Іцхок Лейбуш Перец, сусідять із менш знаними іменами письменників, дослідників і перекладачів, нагадування про яких можна вважати за особливість часопису. Значною за обсягом у художній частині числа є публікація перекладів творів декількох єврейських письменників — перші результати колективної роботи Шкіл перекладів з івриту та їдишу. Українською представлено прозу Сайєда Кашуа, Аймана Сиксека, Ефраїма Кішона, Іцхока Лейбуша Переца і Шолом-Айлехема. У числі також є добірка творів єврейського поета Єгуди Аміхая, що їх переклала українською Аня Хромова.

Емоційною і екзистенційною кульмінацією художньої частини часопису є тексти «Дім з башточкою» Фридриха Ґоренштейна, «Розка» Олени Стяжкіної і «Бабуся Міріам» Інни Лєсової. Ці прозові твори і поему написано про різні часи, але ріднить їх спроба пізнати людину та її здатність залишатися собою навіть у нестерпних умовах. Короткий текст Ґоренштейна вражає простотою і добротою оповіді про хлопчика-сироту серед різних людей, які по-своєму намагаються виживати на тлі завершення Другої світової війни. Олена Стяжкіна пропонує піти разом із нею на ризик, вивільняючи нестерпні, парадоксальні й афористичні висновки про прояви людського у світі в часи миру і війни. У її повісті «Розка» спогад про трагічну долю подруги дитинства дає письменниці, яка змушена була виїхати з Донецька, змогу реконструювати залишену там частку себе. Інна Лєсовая, відома як творець родинних романів-саґ і майстриня фіксації життя східноевропейського єврейства у ХХ столітті, в поемі «Бабуся Міріам» щедро переплітає минуле і теперішнє, химерні видива і реальність, конструює із дрібки спогадів та уяви життя родички, померлої сто років тому.

Багатим є число на есеї, серед яких текст Йосифа Зісельса про зв’язки українських і єврейських дисидентів, інформаційно насичені розвідки Ірини Мелешкіної про постановки Шолом-Алейхема у 1930-х роках у київському єврейському театрі та Марини Щербакової про єврейські виставки і колекції в музеях УРСР, есей Олега Сидора-Гібелинди про творчі підходи художника Вадима-Костянтина Ігнатова (в часописі вміщено репродукції робіт) і стаття Олександри Уралової про збереження пам’яті про Бабин Яр у мистецьких, освітніх, наукових і суспільних ініціятивах цих років. Мемуаристику представлено сповненими переплетіннями драматичного і комічного, лірики й афористики, позбавленими патосу спогадами Катерини Рапай і Романа Корогодського. Іншими за стилістикою і форматом є знайдені в архіві Матвія Талалаєвського тексти кореспонденції про Освенцим 1945 року. Окремо варто відзначити публікацію спогадів Іцхака Ґур-Ар’є про етнографічну експедицію Семена Анського зі збору єврейського фольклору (відбулася на початку ХХ століття на Волині та Поділлі), яку супроводжує вступна стаття Наталії Риндюк про єврейську етнографію, що її можна вважати за пропозицію для подальшої розмови та діялогу між дослідниками і ширшою спільнотою читачів.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!