Таль Ніцан, Ашер Райх, Роні Сомек... Єгупець, № 21

Віталій Пономарьов ・ Травень 2012
Київ: Дух і Літера, 2012.

Чергове число альманаху «Єгупець» відкриває добірка українських перекладів віршів єврейських поетів із першого тому майбутньої двотомної збірки взаємних перекладів сучасної української та ізраїльської поезії (спільний проєкт Центру юдаїки Києво-Могилянської академії та Посольства Ізраїлю в Україні). Верлібри Таль Ніцан переклала Маріанна Кіяновська, Ашера Райха – вона ж і Наталка Білоцерківець, Роні Сомека – Юрій Андрухович, Аміра Ора – Олександр Ірванець, а Велвла Черніна – Юрко Прохасько та Петро Рихло (підрядники для поетів підготувала Анна Дубінська). Тут-таки опубліковано сімнадцять «Зрілих віршів» Юліана Тувіма у перекладі з їдишу Маріанни Кіяновської.

У розділі «Драматургія та проза» – п’єса Єгошуа Соболя «Ґето» у російському перекладі Віктора Радуцького; її дія відбувається у 1941–1943 роках у Віленському ґеті. Сюжетом оповідання Уляни Глібчук «Дім шайтана» є втеча з Києва наркома внутрішніх справ УРСР Олександра Успенського, його переховування під чужим іменем та арешт на Уралі у квітні 1939 року. А в оповіданні Натана Забара «На перехрестях доріг» (переклав з їдишу Леонід Коган) ідеться про знайомство молодої Лесі Українки з письменником Мордхе Фаєрберґом.

Яків Бердичевський публікує спогади Всеволода Чаговця «О Шоломе-Алейхеме», а Юрій Морозов – сценарій Сергія Параджанова «Золотой обрез» із вступним словом Романа Балаяна та власною передмовою. Галина Аккерман оприлюднює останній, четвертий розділ «Новый антисемитизм» зі своєї книжки «Андре Глюксман и Елена Боннер: диалоги» – власне, це запис розмови наприкінці 2004 року у Бостоні про державний антисемітизм в СРСР, тероризм, ісламізм, Юґославію, Чечню та права людини. Ще одна розмова номера – Любові Журавльової з художницею та письменницею Інною Лісовою про вірші, прозу, сюжети, спогади та Київ.

Велвл Чернін («Была чужда мне тризна эта…») аналізує російськомовний вірш Шимона Шмуеля Фруґа «Памяти Т. Г. Шевченко» (1891) – першу в єврейській поезії згадку про українського поета. Павло Успенський окреслює «Киевский круг Бенедикта Лившица: 1907–1914» під час його навчання на юридичному факультеті Київського університету – до нього належали художниця Олександра Екстер, критик Олександр Дейч, літератор Михайло Сандомирський та поети Володимир Ельснер, Павло Филипович, Іван Аксьонов і Ніколай Бернер.

Андрій Павлишин публікує фраґмент свого українського перекладу листів Бруно Шульца до «варшавського менеджера культури» Романи Гальперн (перекладену Андрієм Павлишиним «Книгу листів» Бруно Шульца, яку 2002 року уклав, прокоментував і видав Єжи Фіцовський, нині готує до друку київське видавництво «Дух і Літера»).

Ігор Гольфман у мемуарному нарисі «Серёжа» згадує спільне із дисидентом Сергієм Набокою ув’язнення у виправній колонії № 78 у селі Райковцях на Волині та їхнє наступне приятелювання у Києві. Дмитро Горбачов («Що мої очі власноручно бачили…») оповідає про хитрощі, до яких доводилося вдаватися за радянської влади задля збереження творів українського мистецтва. Михайло Білецький («Високосный год») згадує 1972 рік – арешти дисидентів у Києві та Львові та власні ходіння на допити у КҐБ, а Олена Колтунова («Так начиналась война») – літо 1941 року в Одесі.

У розділі «Мистецтво» Олександра Межевікіна пише про «Символіку мацев» (єврейські кам’яні нагробки), а Михайло Фріман публікує свої фотографії цих «Кам’яних тіней забутих предків». Єлєна Аксельрод і Міхаіл Яхілєвіч розповідають про мінського художника Меїра Аксельрода (його роботу «Рудий хлопчик» розміщено на першій сторінці обкладинки). Номер завершує прощальне слово Леоніда Фінберґа на спомин про київську мисткиню Ольгу Рапай-Маркіш, – знімок її скульптури «Старий П’єро» прикрашає останню сторінку обкладинки.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!