Павло-Роберт Маґочій, Йоханан Петровський-Штерн. Євреї та українці. Тисячоліття співіснування

Сергій Гірік ・ Грудень 2017
Ужгород: Видавництво Валерія Падяка, 2016.
Переклад з англійської Оксани Форостини, за редакцією Валерія Падяка

Ошатний том енциклопедичного формату, що його написали у співпраці двоє знаних істориків (україніст і русиніст Павло Роберт Маґочій та дослідник історії євреїв Йоханан Петровський-Штерн, які є авторами, відповідно, «української» і «єврейської» частин книжки), відверто дистанційовано від академічности. Його головна мета – інформувати читацький загал, тож саме цьому завданню жорстко підпорядковано структуру видання. Воно є чимось середнім між довідником та підручником і пропонує читачеві набір якісних мап, більшість із яких стосуються історичної частини тексту, а також величезну кількість ілюстрацій.

Книжку розбито на тематичні блоки, за якими зазвичай розбивають підручники з реґіональних студій (географія і демографія, історія, економіка, релігія, мова й література, мистецтво тощо). Увагу привертає наявність розділу «Діяспора»: це дає авторам можливість підкреслити паралельність історичного шляху українського й ашкеназького етнокультурного складника населення країни. Схожу функцію виконує й розділ «Мова і писемність», у якому представлено опис не лише літературної української та їдишу, а й їхнього діялектного поділу, історії українського (включно з церковнослов’янським) і єврейського (івритоі їдишомовного) книгодрукування тощо. Більша частина книжки репрезентує звичний наративний виклад матеріялу, що типово для популярних видань, однак – і це типовіше для навчального формату – цей більш-менш цілісний наратив часто переривають короткі візуально відокремлені екскурси в невідомі загалові сюжети з відносин руського/українського та єврейського населення України в її сучасних межах чи просто пояснення окремих історичних реалій. Власне, саме ці вставки передусім виконують одне з заявлених у вступі завдань видання долати взаємні стереотипи й упередження, поширені і серед частини українського суспільства, і серед окремих груп євреїв поза Україною. Серед таких екскурсів є пасажі про взаємні впливи української мови та їдишу, українського письменства і єврейських літератур тощо.

Наскільки можна судити з факту одночасного виходу англомовного ориґіналу й українського перекладу, задум видати книжку українською виник практично водночас із задумом самої праці. При цьому її значення для англой україномовних читачів різне. Для пересічного англомовного читача, все знання якого з історії України і, зокрема, євреїв на її території вичерпується перерахованими у вступі до книжки стереотипами, вона міститиме новий матеріял. Натомість для представника цільової авдиторії книжки в Україні її «українська» частина міститиме мало нового матеріялу, бо чимало висвітлених тем більш-менш відомі зі шкільного чи університетського курсу історії України. «Єврейська» частина книжки для українських читачів міститиме більше маловідомої інформації.

Український переклад книжки готувався до друку в тісній співпраці з авторами, які добре знають стан сучасної української історіографії охоплених тем. Тому дивує, що до переліку літератури для подальшого читання ввійшли лише англомовні видання, багато з яких існують в українських перекладах, а деякі вийшли англійською в перекладі з української. Невже цей перелік саме в такій формі буде корисний далекому від академічного життя читачеві (наголосимо, що книжку призначено не для науковців)? Чи не варто було б замінити принаймні доступні українською позиції із запропонованого бібліографічного списку аналогічними виданнями українською мовою?

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!