Генрик Литвин, Олена Бетлій, Єгор Стадний.... Європейський світ

Владислав Яценко ・ Листопад 2012
2011.
№ 1, вересень.

Започаткований у Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» інтернет-часопис «Європейський світ» у першому випуску пропонує читачеві 17 текстів політико-культурологічної тематики, які діляться на чотири блоки.

У першому з них уміщено матеріял «Польсько-українські стосунки не потребують перезавантаження» – це інавґураційна лекція надзвичайного і повноважного посла Республіки Польща в Україні д-ра Генрика Литвина та запис її обговорення, в якому брали участь присутні на заході викладачі НаУКМА та журналісти. Промова містить цікаву інформацію про те, як польські інтелектуали – на еміґрації (Єжи Ґедройць, Юліуш Мєрошевський) і в ПНР (Збіґнев Вуйчик, Ричард Тожецький, Павєл Ясина, Богдан Скарадзинський та інші) – готували свідомість своїх співвітчизників до визнання української держави та до подальшої ролі «адвоката» України в ЕС, яку перебрала на себе посткомуністична Польща.

Другий блок присвячено обговоренню книжки есеїв Чеслава Мілоша «Велике князівство літератури», що її випустило до сторічного ювілею поета видавництво «Дух і Літера». До слова запрошено перекладачку Олену Коваленко, а також Олю Гнатюк, Костянтина Сігова, Андрія Павленка, Олену Бетлій, Юрія Шаповала, Анну Лазар.

Олена Бетлій подає під назвою «Европа дискутує» огляд кількох часописів («Eurozine», «Nowa Europa Wschodnia», «Res Publica Nowa», «Новая Эўропа», «Неприкосновенный запас»). Тут ідеться про те, як інтелектуали бачать стан справ у сучасній Европі та її майбутнє. Проте доводиться відзначити, що різнотематичність статтей із висвітленням аспектів економічної та політичної леґітимности, ідентичности, стану культури й освіти у різних реґіонах ЕС і поза його межами, на жаль, позбавляють блок цілісности й дещо ускладнюють сприйняття.

Також не уникнув деякої еклектичности великий блок, присвячений освіті: статті Єгора Стадного та Євгена Саватієва про стан високої школи в Україні, з критичними зауваженнями на адресу профільного міністерства та його чільника, контрастують із дописами Павла Бахмата, Євгенії Сакал, Юлії Кононенко, Володимира Гушулія, Олі Гнидюк та Івана Гаврилюка про їхнє навчання «в европейських та північноамериканських університетах», більше схожими на есеї про перебування авторів у чужих землях. Авторам ідеться не так про відмінності в навчальному процесі, порівняно з вітчизняними вишами, як про відчуття, зазвичай приємні, від знайомства з іншою реальністю: студентами, архітектурою, оточенням.

Часопис містить також психологічний есей Лілії Ревак «До вічної теми “Нас” і “Їх”» та роздуми Ірини Ковальчук про сучасний стан соціяльно-культурної політики в Польщі та Україні.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!